Заява на звільнення за власним бажанням в Україні

Звільнення за власним бажанням - це право кожного трудящого, гарантоване йому Конституцією і Трудовим Кодексом. Завдяки цьому праву працівник може в будь-який момент змінити місце працевлаштування без пояснення причин, за власним бажанням і без обмежень виплат за період, який він встиг відпрацювати.

Особливості звільнення

Звільнитися за власним може кожен працівник при дотриманні правил, встановлених в Кодексі законів про працю. Трудове право захищає не тільки трудящого, але і роботодавця, тому обидві сторони наділяються рядом прав і обов'язків.

Працівник має право:

1. Піти з роботи в будь-який час, навіть в звітний або проектний період.

2. Не повідомляти начальство про причини звільнення.

3. Отримати виплати за період, який був відпрацьований, включаючи премії.

4. Звільнитися під час відпустки або лікарняного зі збереженням грошей.

Працівник повинен:

1. Повідомити про своє звільнення за 2 тижні.

2. Подати заяву в письмовій формі.

3. Сумлінно виконувати свої обов'язки в період, що залишився.

Роботодавець має право:

1. Призначити термін відпрацювання до двох тижнів.

2. Доручити співробітнику навчити себе змінника.

3. Вимагати від працівника виконання його трудових функцій.

Роботодавець повинен:

1. Звільнити працівника в зазначений термін.

2. Виплатити йому всі належні гроші, включаючи надбавки.

3. Видати документи, трудову книжку.

Звільнитися за власним можна і без відпрацювання двох тижнів, при наявності поважних причин. Закон не дає чіткого переліку таких умов, але в практиці до них прийнято зараховувати:

1. Вагітність.

2. Вихід на пенсію.

3. Переведення другої половинки на роботу в іншому місті.

4. Вступ до ВНЗ на денне відділення.

5. Необхідність доглядати за інвалідом або дитиною до 14 років.

Як скласти заяву

Трудове законодавство не встановлює для заяви про звільнення за власним бажанням спеціальної форми. Загальні правила документообігу на нього все ще поширюються, тому для того, щоб заяву на звільнення за власним бажанням в Україні мало юридичну силу, необхідно дотримуватися ряду стандартів:

1. Правильно оформити «шапку». Вона розміщується в правому верхньому куті. Обов'язково потрібно вказати назву компанії і повне ПІБ директора, а також свою посаду, ПІБ.

2. Відразу після «шапки» в центрі листа вказується слово «Заява».

3. Текст заяви максимально простий - потрібно просто попросити звільнити співробітника за власним бажанням. Якщо працівник хоче, він може вказати причину в наступному реченні.

4. Під текстом у правому кутку ставиться підпис, а в лівому - дата.

Якщо з поважних причин працівникові потрібно звільнитися швидше, він повинен вказати в заяві бажану дату звільнення та причину, через яку він не може відпрацювати встановлені згідно з законом 2 тижні.

Що робити, якщо не звільняють

Якщо співробітник особливо цінний для компанії, то роботодавець може не захотіти його звільняти. Два тижні даються на процедуру звільнення ще й для того, щоб сторони мали можливість залагодити непорозуміння. У цей період роботодавець може вмовляти співробітника, пропонувати йому поліпшення умов праці, підвищення зарплати. Як тільки цей термін закінчиться, працівник повинен бути негайно звільнений.

Якщо ж цього не сталося, заяву не підписують, не віддають трудову або не виробляють розрахунок, працівник може:

1. Звернутися до трудової інспекції для фіксації порушення.

2. Написати заяву в поліцію для профільної перевірки.

3. Написати заяву в суд для отримання розрахунку.

Важливо знати, що після підписання заяви про звільнення і закінчення терміну відпрацювання трудовий кодекс вважає працівника автоматично звільненим. Навіть якщо йому не віддають трудову книжку, він може більше не з'являтися на старому робочому місці.

Якщо отримання трудової книжки та належних виплат затягується, потрібно звернутися до профільного юриста. Портал https://uristy.ua допоможе підібрати фахівця для вирішення трудових спорів через свій каталог правників. Тут можна вибрати юриста за місцем розташування, стажу та профілів роботи за кілька хвилин.