Зелені свята: традиції та звичаї святкування Трійці

Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски.

Згідно догмату про Святу Трійцю, який є центральним у багатьох християнських церквах:

Бог Отець – ні від кого не народжується і ні від кого не виходить.

Бог Син – предвечно народжується від Бога Отця.

Бог Святий Дух – предвечно виходить від Бога Отця.

Всі три особи (сутності) Трійці існують в єдності. Ця єдність творить світ, промишляє про нього і освячує його.

День святої Трійці – день народження християнської церкви, яка на Сіонській горі знайшла свій перший храм, перших звернених і проповідників. Троїцький тиждень в народі називали Зеленим, Гряним або Клечальним. Традиції Зелених свят говорять про те, що віруючі люди відвудують у недеілю службу, поминають родичів, особливо загиблих не своєю смертю. На свято прийнято приймати і пригощати гостей, відвідувати рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім’ї.

Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.

Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.

Аїр (в народі - лепеха), як його ще називали «татарське зілля» має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр дійсно дістався українцям від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і міст завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас .

Особливу увагу люди звертали на прикмети про погоду на свято Трійці. Ось деякі з них:

Дощ на Трійцю - це сльози за померлими, в батьківську суботу напередодні Трійці заведено прийти на кладовище та пом'янути померлих родичів.

Дощ на Трійцю - чекай багато грибів і теплу погоду.

З Трійці починається справжнє літо.

З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.

Прийде Трійця - буде і на дворі, як на печі.

Щасливих і веселих свят!