• Головна
  • "Організм вимагає, щоб серце завжди билося в ритмі спорту", - Вадим Рудик про марафони, триатлон та досягнення у спорті
10:54, 26 жовтня 2018 р.

"Організм вимагає, щоб серце завжди билося в ритмі спорту", - Вадим Рудик про марафони, триатлон та досягнення у спорті

"Організм вимагає, щоб серце завжди  билося в ритмі спорту", - Вадим Рудик про марафони, триатлон та досягнення у спорті

Перший "марафон" відбувся ще 490 до  н.е. - з вісткою про перемогу афінян над армією перського царя Дарія I Великого воїн  Фітіпід пробіг 42 кілометри. На його честь на відновленій Олімпіаді в Афінах (1896) відбувся забіг між містами Марафоном і Афінами. Відтоді марафон став обов'язковою частиною олімпійської програми.

Для когось це відстань, яку важко осягнути думкую, але є кам’янчани, які долають її знову та знову, поповнюючи арсенал нагород.

Іноді пощастить зустріти людей, які викликають безумовну повагу та захоплення.  Вони йдуть вперед, постійно розвиваються в різних сферах,  безперервно підкорюють нові вершини. Таке враження, що у них в добі більше, ніж 24 години! Де це їх джерело енергії та сили?

Про це журналісти "3849.com.ua" запитали у Вадима Рудика – марафонця, фінішера найпрестижнішої в світі гонки з тритлону – "ІRONMAN", та вітчизняного старту з триатлону "IRON WAY". Вадим ввійшов у 2% населення планети, хто подолав "ІRONMAN", що свідчить про величезну перемогу сили волі над тілом.

"Організм вимагає, щоб серце завжди  билося в ритмі спорту", - Вадим Рудик про марафони, триатлон та досягнення у спорті, фото-1

Фото: Вадим Рудик на робочому місці у юридичній компанії

Розмова з паном Вадимом відкрила для нас тонкощі тритлону як виду спорту, особливості підготовки та найважливіше, цікаву філософію сім’ї Рудиків.

Пане Вадиме, розкажіть, будь ласка, у яких змаганнях ви брали участь і де вони проходили?

У серпні цього року я брав участь у змаганнях з триатлону "IRON WAY" у Харкові. 9 вересня я пробіг марафон у Вільнюсі (Литва) та 7 жовтня у Києві "Wizz air marathon". 

Триатлон - це поєднання трьох видів спорту. Виконуються вони в такій послідовності: плавання, велозаїзд, біг. Все виконується послідовно без перерви, аби швидше подолати дистанцію. Ці три  етапи розділені двома транзитними зонами, де спортсмен має одягнути екіпірування на наступний етап.

Втретє такі змагання проводить Харків, і щоразу я брав у них участь.

Спершу вони були під назвою світового бренду триатлону "Ocean Lava". Згодом, в 2017 році, організатори вирішили створити свій бренд - "IRON WAY" ("Залізний  шлях").

Це бренд вітчизняний і ми популяризуємо його, тому що підтримуємо українське.

Триатлон має три класичних дистанції: це спринт, олімпійська дистанція, напівзалізна та залізна. Напівзалізна - це якраз та, яку ми в Харкові долали. Вона складається з трьох етапів: плавання - 1 км 900 м, велозаїд - 90 км і наступний етап - півмарафон - біг 21,1 км. І в цьому році цю дистанцію я подолав в четвертий раз з рекордним для себе часом.

Попередньо був Харків у 2016 році, весна-літо 2017 – Котор (Чорногорія), Харків 2017 та дистанція повний "Ironman" Франція (Ніцца). І вчетверте - знову Харків 2018.

Звісно, найскладніше та найпрестижніше змагання – повний "Ironman". Він доволі поширений, розрекламований і  за  рейтингами перший, і , відповідно,  найдорожчий.

До яких змагань ви готуєтесь зараз?

Зараз в мене ціль покращити результат в біговому марафоні, ми з дружиною літали у Вільнюс, там проходив марафон, я пробіг 42 км за 3 години і 20 хвилин. Порівнюючи з весняним Пражським (3:30 год.) - різниця в 10 хвилин. Але для спорту такі хвилини дуже суттєві. І в жовтні на марафоні у Києві, підтвердив свій результат.

Я майже цілий рік готувався до цих марафонів, плануючи принаймні для себе пройти їх з рекордною швидкістю. Роблю ставку зараз на легку атлетику, на біг і вже у наступному році ставлю ціль ще раз пройти повну залізну дистанцію з певним часом. 

З яким часом ви подолали Харківський триатлон?

Є певний рубіж для того, як ти себе можеш оцінити. Це любительські змагання, я не професійно цим займаюсь. Чи ти відносиш себе до хороших любителів, чи таких середніх. От показником такого впевненого любителя є подолання пів залізної дистанції до 5 годин. Дякувати Богу, мені це вдалося.

В цьому році я мав на всю дистанцію певний план, знаючи її за перепадами висот, спусками, підйомами. Я розпланував де, і з якою швидкістю буду проходити дистанцію.

Третій рік підряд одне і те ж саме. Я такий план собі зробив і чітко йшов за своїм ґаджетом. Мій годинник, Garmin, зафіксував всі етапи і показав, що я подолав цю дистанцію за 5 годин і 8 секунд. Але буквально через декілька хвилин після фінішу, коли ми вже відпочивали з дружиною, прийшло смс від організаторів - мені повідомили, що я зайняв загальне місце 39 і 10 у віковій групі (30-34 роки). Я був приємно вражений.

Фото: Харків 2018 триатлон "IRON WAY"

Як визначаються призові місця на змаганнях з триатлону?

Перше-третє, а далі йде нагородження за віковою категорією. Є учасники яким за 50 років, є яким до 20. Можливості різні, і намагаються нікого не обділити увагою та всіх нагородити.

Це тільки медалі чи можливо й грошові винагороди є?

Є грошові винагороди, але як на мене, для професійних спортсменів це чисто символічно. Тому що на змаганнях «Ironman», в яких я брав участь в минулому році переможець від титульного спонсора отримав «Mercedes» класу B. Крім того, був ще призовий фонд та спонсори, які делегують та підписують контракт зі спортсменом, обіцяючи систему бонусів (грошові винагороди, сертифікати на знижки, одяг, взуття, спортивне екіпірування і т.д.) І порівняно з нашими змаганнями, де 5 тисяч гривень за перше місце, це добре заохочення. Щоб ви розуміли, триатлет-професіонал, на підготовку, участь, спортивне харчування, заміну деталей в результаті може витратити більше. Тому в Україні, на жаль, такі аматорські змагання для професіоналів не цікаві, а виключно для підняття свого внутрішнього рейтингу. 

Для того щоб порівняти результати, які показники часу в тих спортсменів, які посідають призові місця?

Перші місця в цьому році на Харківському триатлоні - 3 години 59 хвилин. Найдовший час був більше 7 годин.

Все в порівнянні. Я в 2015 році вперше пробіг 21 кілометр у Івано-Франківську (півмарафон) 1:43 год. і вважав це неабияким досягненням. Часи змінюються, і на сьогоднішній день мої щоденні тренування орієнтовно становлять 10 кілометрів, у вихідні - одноразовий забіг в 30 кілометрів.

Коли мене питають: "скільки ти півмарафонів пробіг"? Відповідаю, що не рахую півмарафони, а рахую марафони. На сьогодні маю в заліку 8 повних марафонів, 4 пів залізних дистанцій і одну залізну.

Участь в марафонах, триатлонах для чого це, чи для кого? Довести собі чи комусь свої можливості? І яка ціль участі в змаганнях, адже людина завжди егоїстична і все, що вона робить має мету?

Я спортом почав займатись ще будучи школярем, це був клас 5 чи 6. Пробував різне: вільну боротьбу, велоспорт, рукопашний бій, дзюдо, самбо.

Одним словом, який тренер здійснював набір - я намагався всюди бути. Потім почав предметно займатись на регбі, під час навчання у Харкові також було регбі. Потрапив у Кам’янець на роботу, а чим займатись?

Я з дитинства звик до 2-3 тренувань на тиждень, тому бігав, грав у футбол. Якось поволі дійшов до бігу на довші дистанції. У фітнес-центрі займався плаванням.

А потім з’явились діти, підросли. Є таке англійське прислів’я: "Не виховуйте дітей – виховуйте себе, вони все одно будуть схожі на вас". Батьки завжди є прикладом.

Діти мають бачити, що батько вранці бігає, підтягується і вони повторюють. Зараз донька і бігає, і велоспортом займається, і плаває. Син також плаває і катається на вело. Ми любимо влаштовувати сімейні вікенди, їздити по околицях Кам’янець-Подільського району, спостерігати красу рідного краю. Це і спорт і розваги одночасно.

Спорт дає можливість для нашої родини подорожувати. Автівкою чи літаком. Літаком швидше, проте не завжди є можливість провозити велосипед. Частіше ми їздимо автомобілем, вантажимо велосипеди і гайда подорожувати по Європі. Ми використовуємо поїздки як можливість відпочивати, провести час з сім’єю, пережити позитивні емоції разом, разом вболівати, разом перемагати. Ми їх також реєструємо на  дитячі змагання, а участь та перемоги підживлюють мотивацію.

У нас між іншим, існує змагальність і вдома. Ми купили вішалки для медалей і дітки випередили мене в кількості нагород. Я радію.

І це змагання! Вони самі кажуть, що мене доженуть і переженуть. Я тільки буду задоволений від того. І їхніми медалями - дерев’яними чи звичайними, я більше радію і горджусь, ніж своїми, бо свої вже сприймаю як доповнення до колекції.

Фото: Молодші Рудики Владислава та Богдан та їх здобутки

Для мене спорт - це самодисципліна та витривалість. Вміння ставити цілі та досягати ! Тут ти навчаєшся долати труднощі, терпіти, в потрібний момент закумулювати сили або, навпаки, правильно розподіляти їх. Ти вчишся перемагати знову і знову. І це відчуття прекрасне. Це потреба кожної людини-досягати та бути успішним. Навики, здобуті у спорті, допомагають мені в роботі, у повсякденному житті. Після тренування, чи навіть після складного змагання, тіло виснажене, а голова світла. Я перезавантажуюсь, отримую прилив енергії і готовий знову "в бій".

То, все-таки більше приклад для дітей чи відчуття цього азарту, адреналіну?

Зізнаюся, я адреналінозалежний. Організм постійно вимагає навантажень, своєрідного збудження. Вимагає, щоб серце завжди билося в ритмі спорту. Відверто, якщо я не займаюся місяць - починаю "відрами" пити каву.

Я потребую інтенсивного навантаження, щоб підтримувати себе у формі, також не легко тримати себе на дієті.

Спалюємо калорії, займаємося спортом, рухаємося. Сім’я майже не хворіє. Ось моя мама відвідує Хмельницький  спортклуб моржів "Бадьорість",  цілий рік купається у Південному Бузі. У свої 62 роки Лариса Рудик є прикладом для наслідування для нашої сім’ї.

Фото: Спортивне дозвілля сім'ї Рудиків

Як ви тренуєтесь? Ось ви вирішили здолати триатлон, ви самі почали читати методики чи маєте тренерів, які вас супроводжують?

Скажу пораду для читачів, можливо комусь буде корисно. Якщо людина в своєму житті не займалась легкою атлетикою та велоспортом - однозначно краще займатись з тренером. Велоспортом я займався в Хмельницькому, я розумів, що ми не тиснемо на педалі, а педалюємо. Це база. В легкій атлетиці треба контролювати свій пульс. Адже при неправильному навантаженні можна собі нашкодити серцево-судинній системі.

Я бігаю на стадіоні Тонкочеєва і спостерігаю помилки молодих та старших бігунів.

Тренер завжди потрібний для того, хто хоче почати займатися з нуля, щоб закласти певну базу, а потім можна займатися самостійно. Я займаюся без тренера завдяки накопиченому досвіду, але все одно консультуюсь. З тренером по плаванню, з легкої атлетики, з велоспорту. Намагаюсь багато читати, при зустрічах з такими самими аматорами намагаюсь обмінюватись інформацією. І перш ніж щось спробувати в тренуваннях, я, як мінімум, вичитаю все в Інтернеті, після цього поспілкуюсь з тренером, пораджусь з колегою, і вже приймаю рішення чи варто. Адже відстані великі і відповідно є ризики.

Тренери місцеві, всеукраїнські чи це можливо закордонні консультації?

В нас є тренери по легкій атлетиці та цілий факультет фізичної культури, є фітнес-центр "НБ", де працюють тренери з плавання, інструктори, які також можуть базу певну закласти.

До речі, доньку з легкої атлетики почала тренувати молода, але досвідчена тренер Сніжана Дейнега. Дружина теж планує доєднатися до занять.

З велоспорту і в Кам’янці, і в Хмельницькому є тренери, які займаються з підлітками, дітьми, до прикладу,команда "Веломан екстрим»". Є з ким спілкуватися. Якщо суто з триатлону, то є тренери в Одесі, Києві, Харкові та в інших містах, які проходили навчання, брали участь у професійних змаганнях. Є декілька клубів, які пропонують свої послуги.

Часто консультуюсь з Даніїлом Сапуновим - це такий флагман нашого триатлону на дальні дистанції, це мій хороший товариш. Я орієнтуюсь на їх команду та на нього. В них є свій сайт, свої тренери, своя методика, пропонують платні послуги.

В Кам’янці я знаю вже трьох людей, які займаються триатлоном.  Мій колега, адвокат, товариш Діма Костюкович, його дружина Вікторія Костюкович і Пасічник Олександр - це люди, які вже пройшли пів залізні дистанції, а Діма Костюкович ще й залізну. В Дунаївцях є Славік Антал, адвокат - також пройшов пів залізну дистанцію. І в Хмельницькому є Різник Дмитро, він брав участь у харківському старті, я там з ним познайомився на вело етапі. На сьогоднішній день - це шість чоловік з Хмельницької області.

Ви ніколи не сходили з дистанції, завжди долали до кінця?

Дякувати Богу, найголовніше - не підвів організм. Сам організм може тебе зупинити. Будь-яка внутрішня біль є сигналом і деколи не варто ризикувати здоров’ям, своїм життям, заради медалі чи результату. Дуже важливу роль грає дієта, протягом всього етапу підготовки та в останній тиждень, дієта в останніх три дні перед забігом чи стартом в триатлоні.

Якщо ви на тренуваннях п’єте звичайну воду, їсте спортивне харчування, не варто експериментувати. Ми навіть воду возимо з собою. Якщо я почав використовувати гелі, батончики конкретного виробника, то навіть у випадку їх нестачі на дистанції інші я вживати не буду. Я б нічого не взяв, що не перевірено на собі.

Мушу зізнатися, на Київському марафоні, після 21-го кілометру, зійшов з дистанції. Так, вперше в житті. Дружина мала робити свій перший забіг на 5 км, я вирішив її підтримати і супроводжував всю дистанцію. Це були наші 5 кілометрів, ми це зробили разом. Потім я повернувся на свою позицію і закрив 42. Ми поповнили колекцію ще однією нагородою, спільною і такою важливою для нас обох.

Фото: Жовтень 2018 Київ, марафон "Wizz air marathon"

Ви завжди дотримуєтесь сурового раціону?

Ми стараємось не їсти холестериновмісних продуктів. Від свинини вже давно відмовились, намагаємось вживати більше рослинних білків. Дещо вирощуємо в саду, на присадибній ділянці, маємо невеличке поголів’я пернатих та кроликів. В нас немає фанатизму, проте уникаємо шкідливих напоїв і продуктів  харчування.

Як відбувається підготовка до змагань? Ви берете карту і починаєте її досліджувати, моніторити, щоб вивчити маршрут?

Наприклад у Франції я знав плавальний етап. Якщо організація на належному рівні, то учасникам роздають карти запливу, заїзду, забігу. Вони містять не тільки проекцію по довжині, а й перепади висот тому візуально можна оцінити маршрут. Багато триатлетів пишуть, що ви маєте подумки ввечері пройти всю дистанцію, бачити себе фінішуючим. І якщо під час проходження вам захочеться десь зійти з дистанції - згадайте, що ви не виконали заплановане і уявіть, як вас на фініші будуть вітати.

Фото:Франція (Ніцца) дистанція повний "Ironman" 

Якщо вам діти скажуть, що хочуть подолати марафон чи триатлон - будете відмовляти, адже самі казали, що ризики великі, чи підтримаєте?

Ми зараз дійшли до того, що разом тренуємось. Я б дуже цього хотів, ми маємо спільні цілі.

Який би в мене старт не був, я собі поставив ціль, написав план і до нього йду. А мрія в мене проста - пройти з сім’єю старт, на марафоні чи триатлоні.

Сім’я Рудиків має багато амбіцій та планів, хоче активніше розвивати спортивні заходи для дітей в Кам’янці та районі, адже мають концепцію, яку несуть по своєму житті і намагаються поділитись з іншими.

Розмова з паном Вадимом видалась цікавою, наштовхує на роздуми.

Якщо хтось захоче долучитись та розпочати займатись марафонним бігом, триатлоном, Вадим Рудик завжди радий допомогти, поділитись досвідом та підтримати. Адже має ще одну невеличку мрію, щоб триатлети Поділля  об’єднувались, їздили на змагання разом, підтримували, вболівали, розвивали командний дух та виділялись з поміж усіх своєю згуртованістю.

Редакція сайту "3849.сом.ua" впевнена, що ми ще неодноразово будемо повідомляти про спортивні досягнення сім’ї Рудиків.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Вадим Рудик #марафон #тріатлон #спорт #Рудики
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...