Залежність України від імпорту енергоносіїв: аналіз Чеслава Пестюка

Протягом багатьох років Україна залишалася вразливою через свою залежність від імпорту енергоносіїв, особливо з Росії та Білорусі. Проте, як зазначає фінансовий експерт Чеслав Пестюк, перші кроки до енергетичної незалежності розпочалися задовго до початку повномасштабного вторгнення в 2022 році.

Чеслав Пестюк наголошує, що критичними точками стали події 2014 року, коли Росія анексувала Крим та розпочала бойові дії на Донбасі. Це стало сигналом для українського уряду про необхідність переглянути енергетичну стратегію. У відповідь на загрозу постачання газу з Росії, Україна почала активно розвивати інфраструктуру для реверсу газу з Європи.

Завдяки ініціативам 2015–2016 років, Україні вдалося налагодити постачання газу через словацький та польський маршрути. Чеслав Пестюк підкреслює, що ці контракти стали першим кроком до зменшення залежності від «Газпрому». Водночас уряд впроваджував програми з енергоефективності, які мали знизити споживання газу на внутрішньому ринку.

Пестюк також звертає увагу на збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії. З 2017 по 2021 рік частка зеленої енергетики в загальному енергобалансі України зросла на 6,4%. Це дозволило скоротити імпорт природного газу на 10%. Проте, як зазначає експерт, процес був нерівномірним через відсутність стабільної законодавчої бази.

Вплив повномасштабної війни на енергетичну залежність України. Точка зору Чеслава Пестюка

З початком повномасштабної війни у 2022 році ситуація з імпортом енергоносіїв ускладнилася. Чеслав Пестюк наголошує, що російські обстріли спричинили руйнування ключових енергетичних об'єктів, включаючи газові сховища, електростанції та мережі передачі електроенергії. Це змусило уряд екстрено шукати альтернативні джерела постачання газу, нафти та електроенергії.

Під керівництвом Міненерго були укладені нові контракти з Польщею, Угорщиною та Словаччиною на імпорт енергоносіїв. Як зазначає Пестюк, ці угоди стали стратегічними, оскільки Україна отримала можливість швидкого доступу до європейських енергетичних ринків. Водночас, це збільшило витрати на закупівлю енергоносіїв, оскільки європейські ринки залишаються вищими за російські за ціною. Чеслав Пестюк застерігає, що така ситуація може призвести до подальшого зростання тарифів для українських споживачів та потребуватиме державної підтримки для найуразливіших верств населення.

Окрім цього, Пестюк підкреслює важливість міжнародної допомоги у стабілізації енергетичної системи України. Наприклад, у 2022 році ЄС виділив 1,2 млрд євро на модернізацію газотранспортної системи, а Світовий банк підтримав проєкти з розширення потужностей для зберігання природного газу. Також, міжнародні партнери активно сприяли відновленню пошкоджених об'єктів енергетичної інфраструктури та постачанню генераторів і трансформаторів, що дозволило уникнути масштабних енергетичних колапсів під час найгостріших кризових моментів.

Водночас, Пестюк звертає увагу на те, що одним із важливих викликів стала загроза саботажу та кібератак на об'єкти критичної інфраструктури. Він наголошує, що зростання кількості атак з боку Росії змусило уряд України активізувати заходи з кібербезпеки та розробити нові стратегії захисту енергетичних мереж. Зокрема, були залучені міжнародні консультанти для посилення цифрових систем безпеки на енергетичних об'єктах.

Таким чином, за словами Пестюка, війна стала не лише випробуванням для енергетичної системи України, але й стимулом для перегляду стратегій енергетичної безпеки та пришвидшення диверсифікації постачань енергоносіїв.

Реформа енергетичного сектору: оцінка Чеслава Пестюка

За словами Чеслава Пестюка, після 2016 року почалися активні реформи в енергетичному секторі. Серед основних кроків він виділяє створення незалежного оператора газотранспортної системи та відкриття ринку електроенергії. Ці кроки дали змогу залучити іноземних інвесторів та зменшити залежність від російських постачань.

Пестюк підкреслює, що одним із найуспішніших проєктів стало будівництво LNG-терміналу у Польщі, який забезпечив доступ до скрапленого газу з США та Катару. Цей термінал став ключовим для диверсифікації поставок і надав Україні додаткові обсяги газу під час кризових періодів.

Ще одним важливим кроком стало підписання угоди з Румунією про транзит газу через її територію, що дозволило збільшити обсяги реверсу та зменшити залежність від російського газу.

Чеслав Пестюк вважає, що досягнення повної енергетичної незалежності можливе лише за умови подальшого розвитку зеленої енергетики. Він підкреслює, що війна продемонструвала важливість надійних внутрішніх джерел енергії, а також потребу в інвестиціях у власний видобуток газу та нафти.

Україна має всі можливості для зменшення імпорту енергоносіїв, але для цього потрібно не лише будувати нові електростанції, а й впроваджувати сучасні технології енергозбереження, - зазначає Чеслав Пестюк.

Загалом, як стверджує Пестюк, попри значні втрати енергетичної інфраструктури внаслідок війни, Україна має шанс перетворити кризу на можливість. Відмова від імпорту енергоносіїв з Росії та диверсифікація постачальників — це лише перший етап. Наступний — це розвиток внутрішнього видобутку та створення власних енергетичних резервів.

Зміна структури енергетичного балансу: нові перспективи, на думку Чеслава Пестюка

Чеслав Пестюк наголошує, що однією з ключових умов зменшення залежності України від імпорту енергоносіїв є трансформація структури енергетичного балансу. Він звертає увагу на те, що традиційно Україна покладалася на викопні види палива, які імпортувалися з Росії, Білорусі та інших країн. Однак останніми роками дедалі більше уваги приділяється розвитку відновлюваних джерел енергії, включаючи сонячну, вітрову та біоенергетику.

Пестюк підкреслює, що, попри складнощі, зумовлені війною, Україна має значний потенціал для виробництва біоенергії на основі відходів сільського господарства та лісозаготівель. Він вказує на те, що цей сектор може стати не лише джерелом додаткової енергії, але й засобом зменшення екологічного навантаження на країну.

Крім того, Пестюк зазначає, що значний потенціал для України становить і вітрова енергетика. За оцінками експертів, узбережжя Чорного моря та Азовського моря мають сприятливі умови для будівництва нових вітропарків. Проте він звертає увагу на те, що для реалізації цих проєктів необхідні значні інвестиції, зокрема у розбудову мережевої інфраструктури та системи зберігання енергії.

Таким чином, за словами Чеслава Пестюка, трансформація структури енергетичного балансу України є критично важливою для зменшення імпортозалежності та забезпечення енергетичної безпеки країни у довгостроковій перспективі.