Олександра Мазур стала учасницею команди Монатіка. Інтерв'ю з учасницею "Голос. Діти"

Вчора, 27 листопада, на телеканалі «1+1» вийшов в ефір черговий випуск вокального талант-шоу «Голос. Діти».  Учасницею якого стала одинадцятирічна кам’янчанка Олександра Мазур.

Дівчинка навчається у НВК №14 в 6 класу, займається вокалом п’ять років у зразковій студії естрадного співу «Невгамовні» (керівник Голумбовська Олена Вікторівна), окрім цього грає на саксофоні та фортепіано, займалась танцями, що свідчить про те, що дівчинка активна та талановита.

Журналісти сайту «3849.com.ua» поспілкувались із Олександрою та Оленою Вікторівною та дізнатись більше про участь у «Голос. Діти».

Олександра з педагогом із вокалу Оленою Вікторівною

Хто вирішив їхати на «Голос. Діти»?

Олександра: Ми вирішили їхати на «Голос. Діти» з мамою. Ми вже їздили на телевізійні проекти, спочатку, перед «Голосом», ми були на «Маленьких гігантах», кастинги подолали, але не потрапили у прямі ефіри. Потім ми поїхали на «Голос. Діти», але всі місця вже зайняли були і я не встигла виступити.

Олена Вікторівна: Минулого року вона разом з ще однією моєю ученицею, Маргаритою Гільовською, пройшли всі рівні, дійшли до сліпих прослуховувань, вистояли в коридорі до ночі, і проект закрився, вони не встигли виступити.

Тобто в цьому році вони мали стартувати першими?

Олена Вікторівна: Ні, так мало бути, але сказали, що дуже багато дітей було, які погано підготовлені приїхали з тією самою програмою і її знову поставили в самий третій день  з зовсім іншою піснею, в самий кінець.

Олександра: Але на день народження. Відбір проходив 5 липня.

Який шлях потрібно подолати до сліпих прослуховувань?

Відповідають разом: Потрібно пройти етапи. Спочатку потрібно акапельно заспівати, заходиш в гримерну, сидять люди і кажуть співати пісню, яку ти хочеш. На вибір потрібно підготувати 5-6 дорослих, відомих пісень на будь якій мові. Якщо дитина може це робити, тоді проходить далі. Після цього, вона вже йде на сцену, бере мікрофон, включають фонограму, сидить вже Квінта, сидить вже журі, організатори. По кусочку одної пісні, по кусочку другої і вони вибирають самі, яку з цих пісень будеш співати. Вони все це знімають на камеру та по можливості задають питання. Потім обов’язково дитина проходить психолога.

Всього на кастингах було 25 тисяч учасників, Саша пройшла в 36 найкращих.

Потім нам подзвонили, сказали, що ми пройшли, сказали, яку пісню виконувати, як її порізати, щоб вона не була 3 хвилини, а 1:20-1:40 і по цій пісні, ми вже готувалися. Послали їм мінусовку і вони з оркестром її розучують, назначили нам репетицію, ми приїхали на репетицію і тренувались вже з оркестром.

Яку пісню обрали? І які ще були у вашому арсеналі?

Олена Вікторівна: Ми взяли джазову обробку «Ти до мене не ходи», українська народна пісня в новій обробці. Вона дуже цікава, тому до нас вже мусили повернутись.

Готували ще Alyosha«Sweet People», «Водограй», обробка теж сучасна, гарна. Вони хотіли щось цікаве «Удивите нас», тобто стандарти вже не проходять, треба таке, щоб здивувати. Обробка пісні цікава, самі доробляли. Могилевська оцінила.

Олена Вікторівна: В останній день Саша передостання йшла, коли «Время и Стекло» всіх набрало, в Могилевської дві дитина залишилось, в Моатіка одна. І вони до останнього спорили, щоб нажати. Повернувся Монатік, але Могилевська спитала, хто викладач і сказала, що запрошує мене працювати в Київ.  Потім дізнались, що в Саші день народження і судді вибігли її обнімати, а Могилевська до мене обіймати. Каже: «Я вас запрошую до себе на студію в Київ викладати».

Плакат від групи підтримки Олександри

Використаєте шанс?

Олена Вікторівна: Я кажу, що у мене там своя студія, то вона сказала, що відкриє у нас філіал.

Олександро, розкажи про емоції, як це все пережити?

Олена Вікторівна: Умови жорсткі, літо, спека, дихати нема чим, діти були, як в клітці, нікого не випускали. Нікому ми там не потрібні.

Олександра: Я дуже переживала, коли була ще за сценою, бо місць вже майже не було. Вже в останні секунди пісні, і, я думаю, що до мене ніхто не повернеться, я ледь не плачу. Пісня жартівлива весела, а в мене повні очі сліз, але я співаю. І до мене повертаються, і сльози починають текти.

Як вам Монатік чи змогли поспілкуватись з ним?

Олександра: Після виступів він взяв всіх дітей до себе в гримерну, дуже довго говорив. Подарував нам значки, на наступному етапі, батніки, мені з написом «Александра звучит». Щирий, добрий.

А вдалось поспілкувати з іншими тренерами?

Олександра: Ні, з ними не перетинались.

Олена Вікторівна: Потім, коли їздили з тріо репетирувати. Нам Монатік дав пісню і ми дома її розучували. Я, то думала, що там будуть вокалісти вчити, займатися з ними, підбирати костюми. Нічого подібного, ми костюм самі підібрали, я їй показала, як другий голос співати. За це її дуже Монатік хвалив, бо казав, що він три роки на сцені і не може другим голосом заспівати, а вона раз і зробила. Дуже хвалив як вона працювала.

Олександра: Він тільки мене Сашенька називав.

Які у тебе вже є вокальні здобутки?

Олександра: Гран-прі на конкурсах «Подільська перлина», Міжнародному конкурсі «Музична парасолька». Перші місця на всеукраїнських, міжнародних конкурсах.

Які плани на майбутнє?

Олександра: Я хочу йти далі, брати участь в телепроектах. Я хочу на «Євробачення», «Чорноморські ігри», «Нова хвиля».

Олена Вікторівна: Доречі, Монатік написав гімн "Чорноморських ігор", учасники його команди з "Голосу. Діти" записували його на студії і Сашуня також.

Команда сайту бажає подальших здобутнів та реалізації планів.