"Не люблю демагогів. Люблю людей слова і діла", - Степанков Валерій

Степанков Валерій Степанович -  український історик, доктор історичних наук, професор, викладач Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка розповів про студентів, які запам'ятались не словом, а ділом. 

- Валерію Степановичу, за 50 років Вашого викладання на історичному факультеті КПНУ ім. І. Огієнка побачили немало. Було тисячі студентів, з різним характером, різними долями. Всіх запам’ятати неможливо. А чи були такі, кого Ви б вирізнили з-поміж інших?

- Так, є. І парадокс в тому, що в подальшому вони працюють зараз в іншій галузі, хоча предмет історія став для них ключовим. Серед таких нині діючий народний депутат Володимир Мельниченко.

На фото: Володимир Мельниченко

- А чому саме він?

- Я в нього був куратором на курсі. І запам’ятався він мені своїм вольовим характером. Знаєте, стержень в нього внутрішній такий сильний був. Він ніколи ні на що не жалівся, ніколи не перекладав на когось відповідальність і завжди дотримувався слова, яке дав. Студенти ж, як ви знаєте, бувають різні. Хтось хоче, що за нього хтось щось вирішував. Хтось дійсно вчився, тому що вважав, що історичний факультет- це ключ в його майбутнє. Комусь взагалі було байдуже. А Володимир Володимирович, хоча хочеться сказати просто Володя, вперто гриз, як то кажуть, граніт науки. Знаю, що на той час йому було нелегко. Приходилося і підзаробляти різноробочим, щоб себе забезпечити. Та він ніколи ні на що не жалівся. Дуже поважаю такі риси характеру.

- Валерію Степановичу, а коли ви з Володимиром Володимировичем пересікалися по життю потім?

- Скажу чесно, пишався, коли його обрали депутатом Верховної Ради вперше. Це – моя гордість, адже він мій випускник. Я хотів побудувати біля історичного факультету каплицю. На місці старої давно зруйнованої. Для мене це святе місце і я хотів, щоб студенти теж це зрозуміли. Навіть створив для цього громадську організацію. Але, коли зібрав всі необхідні документи, стикнувся з поняттям бюрократія. Коли вже майже опустилися руки, згадав про Володю. Звернувся. Результат може тепер побачити кожний. Гарна каплиця, яка радує не лише студентів факультету і місцевих жителів, але й туристів.

- Тобто він дотримався слова і допоміг?

- Звісно. Я тоді подумав, скільки є демагогів, а результату – нуль. Його діловитість і серйозний підхід до справи, людяність, порядність - це риси дійсно народного депутата. Слідкую за його участю у всіх сесіях Верховної Ради. Знаю і бачу, що не пропустив ні однієї, бо йому дійсно не байдужа доля держави, а тим більше 193 округу, де його обрали. Приємно, що він завжди підтримує курс на європейську інтеграцію. Для нього Україна - це рідна держава, а не якась там офшорна зона. Мало зараз є таких депутатів. Тому дуже хочу, аби його обрали на посаду знову. Це гідна людина, в якої домінують не обіцянки, а робота і її результат.

Читайте також:"Соціологія визначила лідера у дострокових парламентських виборах по 193 виборчому округу"