Археологічні знахідки у Кам'янці-Подільському увійшли у ТОП-10 найважливіших 2018 року

Фото: "WAS"

Без археології ми нічого не знали б про 2 мільйони років історії до винаходу абетки і сяк-так орієнтувалися б у останніх 5 тисячах років, спираючися на ненадійні письмові джерела. "Слово, що сказане — брехня". Тож які матеріальні свідчення минулого були знайдені за останній рік?

Видання "WAS" склало ТОП-10 найважливіших археологічних знахідок 2018 року. 10 сходинку ТОПу посіли знахідку у Кам'янці-Подільському.

Першу згадку про Кам’янець-Подільський відносять до 1374 року: литовсько-руський князь Юрій Коріатович грамотою надав місту самоврядування. Вважалося, що фортецю звели в 14 столітті. Однак минулого року серед поховань на території замку виявили давньоруські могили. В них — скроневі і поясні кільця 12–13 століть, вістря стріл.

Раніше недалеко від фортеці виявили дві стіни башти 17 століття, в якій знаходилася майстерня з виготовлення гармат. З цієї вежі стріляли в османів 1672 року. Тоді султан Мехмет ІV, син українки Хатідже Турхан, при підтримці гетьмана Петра Дорошенка та кримського хана, відвоював місто у Речі Посполитої.

Також українські археологи виявили склеп магната з роду польських шляхтичів Потоцьких. Поруч — залишки фундаменту стародавньої Покровської церкви, яка за часів панування турків служила мечеттю.

Кам'янець-Подільський державний музей-заповідник підсумував 2018 та визнав його результативним для археологів.

У 2018 р. археологи Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника завідувач сектору "Музей старожитностей" Петро Болтанюк та провідний науковий співробітник Ігор Старенький у складі Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП НДЦ "ОАСУ" ІА НАНУ проводили дослідження на території міста, зокрема в Старому замку, по вулиці Успенській, 2, Татарській, 17/1, Троїцькій, 4-А. Окрім того розвідкові роботи з шурфуванням на території Кам'янець-Подільського району проводила археологічна експедиція К-ПДІМЗ, проводячи дослідження в околицях сіл Довжок, Зіньківці, Смотрич, Баговиця, в районі затопленої літописної Бакоти.

На території Кам'янець-Подільського району археологічна експедиція Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника проводила розвідки з шурфуванням в околицях міста на багатошаровому поселенні в урочищі Татаки (пізній палеоліт, трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура, давньоруський час), біля Кубачівського кар'єра (трипільське поселення), в околицях села Довжок (Довжок І - трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура; Довжок ІІ - давньоруський час, пізньомодерне поселення), Зіньківці. Проведено розвідку з шурфуванням на багатошаровому поселенні в урочищі Кринички біля села Баговиця (мезоліт, трипільська культура етапів А та ВІІ, пізня бронза, чорноліська культура), за рахунок чого встановлено, що нижня частина поселення повністю знищена оранкою, а на верхній житла ще частково збережені. Проводилися дослідження і в околицях літописної Бакоти, зокрема в скельно-печерному монастирі монастирі досліджувався об'єкт давньоруського часу на території примонастирського некрополя.

Восени по вулиця Татарській, 17/1 проводилися охоронні археологічні дослідження. У ході вивчення ділянки виявлено ряд об'єктів. Так, об'єкт №1 являв собою залишки житлової будівлі з підвалом, яка датується кінцем 16-17 ст. Цікаво, що наприкінці 17 ст. підвальна частина будівлі припинила своє існування, а надземна частина використовувалася в період Кам'янецького еялету турками, про що свідчать знахідки монет мангірів султана Сулеймана ІІ (1688 р.), кавових чашечок, люльок та турецького посуду. Об'єкт №2 представляв собою житло золотоординсько-литовського часу. Частину цього житла була пошкоджена піччю з великою кількістю кахель, під якою знайдено невеличкий скарб у вигляді загубленого гаманця, час втрати якого датується не раніше 1589 року (найпізніша датована монета).

Стосовно житла - то це масивна дерев'яно-глинобитна споруда каркасно-стовпової конструкції (у материкову породу вертикально вкопані балки діаметром 20-30 см, які зовні були оббиті дошками та обмащені глиною). житло було заглиблене в материкову породу та мало яму-холодню, яка досягала глибини 4 м від сучасної поверхні. При дослідженні об'єкту№2 зібрано колекцію фрагментованих керамічних виробів, які дають змогу розробити типологію посуду, який використовувася в Кам'янці-Подільському за золотоординсько-литовської доби. Об'єкти №3 та №1-А являли собою залишки споруди з підвалами глибиною до 4,2 м від сучасної поверхні. Датується житло серединою 16-17 ст. Цікаво, що під підвали частково було використано кар'єри-глиняники, які використовувалися для заготівлі сировини для гончарних горнів, які діяли на цій та суміжних ділянках та датуються серединою 15 - початком 16 ст. Об'єкт №4 являв собою залишки горна, під яким знаходився третій кар'єр-глиняник.