
10:11, 26 травня 2017 р.
Найголовніше у мистецтві – думка. Художник її відображає, а глядач повинен її відчути
Іван Кляпетура – один із найцікавіших сучасних скульпторів та художників Кам’янця-Подільського, один із перших викладачів художньої дитячої школи. Він працює практично із будь-яким матеріалом, а його роботи прикрашають найбільш відвідувані місця нашого міста.
Нещодавно у виставковій залі було презентовано декілька робіт Івана Кляпетури. Кожна робота для скульптора пов’язана із глибокими спогадами з минулого та творчими інсайтами.
Як виникло прагнення стати митцем?
Починав ще у 1963 році. Разом з товаришем ходили у студію в парку, там займалися здебільшого уже дорослі, а ми були малі зовсім, я був в класі восьмому чи сьомому. Потім через два роки її закрили, а ми перейшли в Будинок піонерів. Тут нас готував до вступу в університет Дмитро Брик, який дав художні основи.
Взагалі, я з дитинства малював. Мама змушувала нас працювати, звичайно, як у селі. Та я більше ніким і не хотів бути, тільки художником. Відразу пішов працювати у художню школу, а згодом і у власну майстерню.
Пройшовши такий довгий творчий шлях, як ви оцінюєте власну діяльність?

Я художник, який любить все і портрети, і скульптуру. Я завжди шукаю новий матеріал, використовую камінь, дерево, вапняк, глину. Ідеї приходять спонтанно. (Скульптор демонструє творіння «Три кольори») От, наприклад, колов дрова і вирізнив незвичайну фігурку, я її доробив. Перетворив у таку незвичайну гітару. Такі роботи дуже люблять німці, поляки, вони часто і стають моїми клієнтами.
Звідки у вас оце невичерпне джерело натхнення?
Буває сниться мені. Прокидаюсь серед ночі, починаю малювати. Звісно, бувають застої, але я живу у селі, а тому переключаюсь на фізичну працю на природі.
Які проблеми у вас виникають, як у сучасного митця Кам’янця?
У творчості у мене ніяких проблем. Проблеми у владі, вони нас не чують, не хочуть бачити. Думаю, для них мистецтво – це лише мазанина. От нас 10 художників з одного села Кадиївці, а у районній раді навряд чи про нас знає хоч хтось.
Що було і залишається для вас орієнтиром у мистецьких пошуках?

Це здебільшого творчість європейських митців. Коли я ще навчався, основним напрямком звичайно був соцреалізм, але мене він не цікавив. Тоді вражали імпресіоністи, пуанталісти. Шкода, що в Україні немає видання, яке дозволило б зрозуміти, як проходить мистецька лінія і в Україні, і за кордоном.
Але основним сьогодні є те, що живе художнє різноманіття. Розвивається як і авангард, так і класика. Кожен малює по-своєму. Зараз воля. Я тільки за таке мистецтво.
Тобто для вас найголовніше у мистецтві – це свобода?
Найголовніше у мистецтві – думка. Художник її відображає, а глядач повинен її відчути.
Знаєте, художник може писати правильно технічно, а мислі в нього нема. А є інакші. Ідея в картинах є, хоч іноді бувають професійні погрішності. Але ж є над чим думати! Шкода, що іноді художник-фотоапарат ціниться більше, аніж художник, який працює ще й інтелектуально.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
19:12
Вчора
18:49
Вчора
13:48
10 лютого
ТОП новини
Оголошення
live comments feed...
Коментарі