Рухова активність молоді в "мінусі"

Вирішив опублікувати невелику частину того, про що йдеться в моїй магістерській роботі.

У працях багатьох дослідників рухової діяльності відзначається незадовільний стан здоров'я сучасної молоді. З кожним роком збільшується кількість студентів, які відносяться до навчальних секцій фізичної реабілітації. Крім того, у багатьох студентів, що займаються в основній групі, відзначені початкові стадії захворювань (але їхнє відношення до себе говорить про те, що вони не хочуть щось змінювати).

У процесі навчання у ВНЗ, незалежно від статі, відзначається зниження рівня фізичної працездатності, аеробної продуктивності організму, ріст ступеня функціональної напруги механізмів регуляції серцево-судинної системи. Також впродовж навчання зростає кількість студентів, які віднесені до навчальних секцій фізичної реабілітації.

Предмет оздоровчої спрямованості фізичної культури закріплений у державно-правових та законодавчо-нормативних документах освітянської галузі, вимагає впровадження у фізичне виховання студентської молоді новітніх технологій індивідуалізації навчання, які базуються на врахуванні рівня здоров’я кожного студента, як найбільшої гуманістичної цінності.

Організовані заняття з фізичного виховання у вищому навчальному закладі не сприяють ефективному вирішенню проблеми дефіциту рухової активності молоді, що є однією із причин різних відхилень у стані здоров'я. На думку дослідників, дефіцит фізичної активності в студентів становить 30-40%. Організовані заняття фізичною культурою, передбачені навчальною програмою, задовольняють лише 25-30% загальної добової потреби студентів у руховій активності. Становище погіршується відсутністю в більшості з них необхідного інтересу до занять фізичним вихованням. Студенти розглядають обов'язкові заняття фізичним вихованням не як можливість поліпшення здоров'я, а як змушену необхідність. У вищому навчальному закладі 80% студентів не відвідували б занять, якщо вони не були б обов'язковими. Підвищення мотивації студентів до занять фізичними вправами багато в чому залежить від застосування популярних видів рухової активності за власним вибором студента.Хронічний дефіцит фізичної активності в режимі життя студентів стає загрозою їхньому здоров'ю та нормальному фізичному розвитку.

Вивчаючи сформованість й особливості мотивації студентів до рухової активності оздоровчої спрямованості, а також її вплив на динаміку показників фізичного стану було встановлено, що спеціально організована рухова активність тільки у 12% дівчат та 21% хлопців, які перший рік навчаються у ВНЗ, має оздоровчу спрямованість (тобто реалізується не менше 3-5 разів на тиждень по 30-60 хв. у позанавчальний час додатково до обов’язкових занять з фізичного виховання). У більшості ж студентів спеціально організована рухова активність обмежується тільки обов’язковими заняттями з фізичного виховання та фрагментарними, безсистемними й короткочасними заняттями у позанавчальний час.

Низький рівень залучення студентів першого року навчання до рухової активності оздоровчої спрямованості зумовлений відсутністю у 67% дівчат та 59% хлопців відповідної мотивації через дефіцит необхідного бажання та пріоритетність другорядних особистих справ.                   

КОРОТКИЙ ВИСНОВОК:
Мене шокує коли я чую про прохання батьків відмінити уроки фізичної культури в користь іншим заняттям!!!! Але я прекрасно розумію тих батьків, які підтримують такі речі. Це ті хто не бажає бачити свою дитину здорову (від слова ЗДОРОВ’Я), це ті хто вважає що за гроші можна купити здоров’я, це ті хто вірить що все лікується ліками, це ті хто не усвідомлюють, що такою поведінкою створюють армію інвалідів… і ще багато іншого…