Це свято, чи це лицемірство?

В минулі роки я не раз торкався цієї теми, писав статті, віддавав їх для опублікування в місцевій пресі, але жодна з них надрукована не була. Збігло немало часу, коли на державному рівні перестали вшановувати 23 лютого, як День Червоної армії, як День Радянської армії, як День захисника Вітчизни. При цьому лише невелика кількість людей могла усвідомити безглуздість, міфічність, а точніше нахабну брехливість навколо цієї дати. Навіть сьогодні деяким офіцерам української армії ще хочеться випити склянку алкоголю за цей потворний міф. Але тут є ще надія того, що все ж таки воно вже відійшло в минуле. Та далеко не відійшла в минуле традиція відзначати іншу дату Міжнародний  жіночий день, який припадає на 8 березня.

Не буду торкатися історії його виникнення, нагадаю лишень, що ідею його запровадили німецькі комуністки на початку минулого століття, щоби привернути на свій бік пригноблене жіноцтво.  І тут відомий нам закон про декомунізацію мав би спрацювати. Та традиція міцно в’їлася в нутро наших людей, і питання залишається відкритим. Врешті-решт можна було би погодитися з цим святом, якби з ним не було пов’язано зухвале лицемірство, брехня і приховування фактів. Саме в цей день величезна кількість плакатів з усіх стін приваблювали людей усміхненими обличчями щасливих жінок, а сумки поштарів були переповнені такими ж листівками. А при всьому цьому весь Схід і Північ великої імперії був покритий мережею концентраційних таборів, в яких жінка переносила подвійний і навіть потрійний гніт і приниження.

Написаних і опублікованих згадок про дику оргію з вбивствами, катуваннями, зґвалтуваннями, каліцтвом і калюжами жіночої невинної крові є немало. Серед них назвемо найбільш відомі, написані в’язнем сталінських таборів очевидцем і жертвою тих подій Оленою Глінкою: «Колымский трамвай средней тяжести» і «Трюм, или Большой «колымский трамвай». Слово «трамвай» на блатняцькому жаргоні означало групове зґвалтування. В цих умовах жінка не була людиною, не була навіть скотиною чи річчю бо до худоби хазяїн ставився з повагою, як до чогось приватного, а тому й цінного. Не мали в’язні і фотоапаратів, аби зняти на плівку ці безчинства «народної влади». Свідоцтва диких оргій залишилися в численних малюнках в’язнів, які зараз зберігаються в спецхранах. І цей «бєспрєдєл» (кращого слова годі придумати) творився на широких просторах ГУЛАГу від Соловків до Колими. То як розуміти слова великого пролетарського письменника, основоположника соціалістичного реалізму Максима Горького: «Прославим женщину-мать – неиссякаемый источник жизни»? То ж чи є тут межа цинізму і лицемірству?

Говорити про це, як багато про що інше, не дозволялося, інакше або 25 років, або розстріл. Якщо так, то влада знала, що коїться за колючим дротом таборів смерті. Значно пізніше, коли переслідування перестали бути такими жорсткими, мені дещо доводилося чути від тих, хто там побував. А побувало там чи не половина населення країни, хто як в’язень, хто як наглядач, хто як вільнонайманий. То ж є питання для обмірковування: що ж собою уявляло суспільство, в якому марксизм-ленінізм був оголошений найвищою гуманною цінністю? По-перше, детальний аналіз істориків і філософів цього вчення показав, що не було воно гуманним, а, по-друге, сама Росія являла собою дику орду.

В часі Другої світової війни ця орда просувалася до кордонів Західної Європи. Тоді серед воїнів Червоної армії розповсюдили  відозву, складену радянським письменником Іллею Еренбургом. Подаємо її в нашій статті.

«Мы знаем все. Мы помним все. Мы поняли: немцы не люди. Отныне слово "немец" для нас самое страшное проклятье. Отныне слово "немец" разряжает ружье. Не будем говорить. Не будем возмущаться. Будем убивать. Если ты не убил за день хотя бы одного немца, твой день пропал. Если ты думаешь, что за тебя немца убьет твой сосед, ты не понял угрозы. Если ты не убьешь немца, немец убьет тебя. Он возьмет твоих и будет мучить их в своей окаянной Германии. Если ты не можешь убить немца пулей, убей немца штыком. Если на твоем участке затишье, если ты ждешь боя, убей немца до боя. Если ты оставишь немца жить, немец повесит русского человека и опозорит русскую женщину. Если ты убил одного немца, убей другого - нет для нас ничего веселее немецких трупов. Не считай дней. Не считай верст. Считай одно: убитых тобою немцев. Убей немца! - это просит старуха-мать. Убей немца! - это молит тебя дитя. Убей немца! - это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!»

Хотілося би цьому апологетові Імперії зла, комуністові сказати: «Але ж Карл Маркс і Фрідріх Енгельс теж були німцями». Хотілося б його запитати: «А що винні діти?». Вбити у воєнних умовах можна того, хто озброєний. Війна йде на полі бою, а не на мирній території, де знаходяться неозброєні жінки, люди похилого віку та діти. Цього письменника вже немає серед живих, але є ті, хто ладен оправдати злочини комунізму й не шкодують на це нічого. Але не можна заховати той факт, що весною і влітку 1945 року солдати Червоної армії зґвалтували 2 мільйони німок у віці від 8 до 80 років. У Німеччині в університеті Гревсвальд психіатр Пилип Куверт збирає свідоцтва очевидців цієї ординської сваволі. В Радянському союзі про це говорити заборонялося, у Східній Німеччині теж, а Західна Німеччина теж мовчала, бо всю вину за розв’язування Другої світової війни  покладали тоді на неї, хоча ми тепер знаємо, що в її розв’язанні винні обидві світові імперії.

Свого часу вийшла в перекладі на російську мову книга німецького журналіста Гюнтера Бёддекера «Горе побежденным! Беженцы ІІІ  рейха. 1944 – 1945.» В книжці цій автор однаковою мірою висвітлює злочини, як німецького керівництва, так і радянського. Різниця, мабуть, лише в тому, що у німців діяли крематорії, а в Союзі вічна мерзлота – це було дешевше й надійніше. Знущання над жінками описані так, що волосся на голові підіймається, а вночі після прочитаного не йде сон. Англійський історик Ентоні Бівор це грандіозне за своїми масштабами явище описує в книзі «Падіння Берліна». Не обійшов цієї теми російський історик Марк Солонін. Він вказує, що найбільші злочинства чинилися на територіях Східної Прусії, Померанії і Сілезії, бо по розрахунках російського командування ці території мали відійти від Німеччини, а щоби не мати клопоту з переселенням треба було примусити жителів самим шукати шляхів втечі від чуми ХХ століття. Ось перед вами документ того часу. Командир 153 стрілкової дивізії оголосив військам в 1944 році наступне:

«Мы идем в Восточную Пруссию. Красноармейцам и офицерам предоставляются следующие права:

Уничтожать любого немца

Изъятие имущества

Насилование женщин

Грабеж

Солдаты РОА в плен не берутся. На них не стоит тратить ни одного патрона. Их забивают или растаптывают ногами .»

А взагалі, майже весь радянський генералітет у Східній Німеччині  мав стосунок до зґвалтування в особливо тяжких формах:

це зґвалтування дітей;

зґвалтування з насильством і заподіяння каліцтв: відрізання грудей, тортури над жіночими статевими органами з допомогою всяких предметів, виколювання очей, відрізання язика, прибивання його цвяхами  та інше;

наступне вбивство жертв.

Ось вам обличчя «советского воина-освободителя», котрий на зміну нацизму приніс комунізм в його російській різновидності. Ось вам «свободная женщина-труженица», якій в Європу незабутній Васілій Тьоркін приніс велике свято «Восьмое марта».

Дослухайтесь до цих фактів, і чи не затріпоче ваше серце в тривозі за маму, сестру, дочку? Чи зможете собі уявити, як такі безчинства могли творитися над матерями в присутності дітей, над дітьми в присутності матерів? І чи можете ви собі уявити безмежне лицемірство захисників комуністичної ідеї і комуністичних свят? Якщо хтось на мої слова видасть якісь заперечення, то я без обдумування віднесу його до психічно хворих.

вільнатема блоги блогикам'янчан 8березня ЕдуардКрилов
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Спецтема
Команда сайту "3849.com.ua" продовжує недільну рубрику "ТОП-7 новин тижня", які Ви могли пропустити. Ми піклуємося, щоб наші відвідувачі були поінформовані з усіх питань. 1. Рейтинг шкіл та закладів спеціалізованої освіти Кам'янця-Подільського 2019 року "Освіта.ua" складено щорічний рейтинг найкращих загальноосвітніх шкіл України за підсумками проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року. 2. В управлінні освіти і науки Кам'янець-Подільської місь...
Перевірено на собі
Літо – це період відпусток, відпочинку та витрат. На календарі вже серпень, літо добігає завершення, але "оксамитовий сезон" саме у розпалі. Тому редакція сайту "3849.com.ua" вирішила поділитись враженнями від відпочинку на морі, який перевірили на собі. Нагадаємо, що позаминулого літа, ми розповідали про відпочинок у селі Клоблево, Одеської області. Детальніше ознайомитись із матеріалом можна тут. Обирали місце, яке б поєднувало у собі оздоровлення на пля...
Реклама
Проводиться набір на навчання, відповідно до програми SALT Shared Accountability Lending and Teaching (Спільна Відповідальність Позики і Навчання) Автор курсу - Гері Міллер (Gary Miller). Навчання проводиться безкоштовно, за підтримки та сприяння міжнародної міссії Christian Aid Ministries (Благодійна організація "Християнська Служба Допомоги"). Ми пропонуємо: 1. навчальні уроки один раз на два тижні з наступних тем: 1. Управління фінансами з християнської...
23.08-26.08
"Кам’янець на Поділлі - український колорит" офіційно відкриває турсезон 2019 року. Квітка на камені відкрив свої двері містянам, гостям міста, туристам. Розваги, гастрономічні ярмарки, танцювальні та музичні конкурси – кожних вихідних інша програма. Фестивалі не вщухатимуть до самої осені. Та як провести ці вихідні? Команда сайту "3849.com.ua" розпочинає рубрику "Вихідні у Кам’янці-Подільському" для того, щоб ви знали куди піти, чим зайнятися та як розваж...
Пригоди
22 серпня о 17:55 під час патрулювання річкою Дністер поблизу села Устя Кам’янець-Подільського району бійці чергового водолазно-рятувального відділення №4 помітили, що за 150 метрів від берега за течію пливете пошкоджений човен, а біля нього знаходяться люди, які подають знаки про допомогу. Негайно до потерпілих добралися надзвичайники, які за лічені секунди витягнули на борт двох громадян 32-х та 51-го років, повідомляє ГУ ДСНС України у Хмельницькій обла...
Культура
У багатьох містах України є механізми, які дозволяють визначати час за сонцем. Тепер такий механізм має і Кам’янець-Подільський. Реалізація проекту в Кам’янці тривала близько року. Годинник встановили біля Ратуші. Він складається із ємності з водою, кованої стрілки, яку виготовила кузня Пугача, та циферблату, яким слугує площа. Поруч із часоміром облаштували лавочки, також тут планується довиконати роботи з благоустрою, повідомляє прес-служба міської ради....
Суспільство
14 жовтня 2016 у нашому місті в знак глибокої шани до українських воїнів, добровольців та волонтерів, які встали на захист рідної землі і всіх її жителів, що об’єдналися заради перемоги над ворогом, було урочисто відкрито Монумент "Пам’яті героїв АТО". Цьогоріч, за ініціативи колективу Центру розмінування, виконано роботи із облаштування та впорядкування прилеглої до Меморіалу території, які планувалося закінчити до 14 жовтня 2019 року. Водночас, завдячуюч...
Суспільство
Вчора, 22 серпня, у рамках проведення чергової ротації до Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України повернулись 22 військовослужбовця, які упродовж чотирьох місяців виконували свій службовий обов’язок у зоні проведення операції Об’єднаних сил. Військові розміновували і розчищали території від вибухонебезпечних предметів, працювали над знешкодженням та знищенням саморобних вибухових пристроїв та проводили роботи...
Аналітика
В Україні з 2015 року відбувається оновлення інфраструктурних проєктів, зокрема доріг. Яка ситуація із ремонтом доріг по областях, як розподіляються кошти та як місцевій владі домогтися ремонту, розповідає Ольга Нос, регіональний координатор "CoST Ukraine". Одна з головних проблем - нерівномірний розподіл коштів. Наприклад, у 2018 році Вінницька САД (служба автомобільних доріг) уклала договори з підрядниками на суму 2,5 млрд грн, а Херсонська – лише на 0,3...
Спец проекти