У період простою працівник може не виходити на роботу, але повинен одержувати заробітну плату.
Відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Повідомляє прес-служба "Адвокат права".
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
У колективному договорі може бути визначений і більший рівень оплати часу простою.
Під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачені колективним договором, не здійснюються, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 №805/13/155-13).
При цьому податки з нарахованої зарплати під час простою роботодавцю потрібно сплатити у загальному порядку. Тобто під час нарахування зарплати за час простою необхідно нарахувати та утримати ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення, що не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому вираженні, що включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами), доплати надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Оплата простою не з вини працівника не є постійною виплатою, тому не підлягає індексації.
Хто не отримає зарплату?
Працюючі українці, які "самоізолюються", можуть не отримати виплати від Фонду соцстрахування без явних симптомів ГРВІ або коронавірусу Covid-19. Це вважається звичайним прогулом.
Відповідно до тієї ж статті 113 КЗпП України час простою з вини працівника не оплачується. А відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Читайте також: "Банки тимчасово знизять тарифи на дистанційні/безготівкові послуги".