7 днів на тиждень, у повітряну тривогу і в сокійний час - вони рятують наші життя

365 днів на рік, 7 днів на тиждень, 24 години на добу. Вдень і вночі. У повітряну тривогу і в спокійний час. Вони приймають виклик, отримують інформацію про пацієнта, заводять реанімобіль і виїжджають за вказаною адресою, аби встигнути допомогти тим, хто цього потребує.

Працівники екстреної медичної допомоги, яку всі звикли називати просто "швидкою", - це диспетчери, лікарі, фельдшери та водії. Величезний і злагоджений колектив, єдиний і точний механізм. Саме про них до Дня медичного працівника розказує пресслужба Кам'янець-Подільської міської ради.

Коли ви телефонуєте на "103", ви потрапляєте на диспетчера Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Саме до нього наша, міська, станція була приєднана 2013 року в результаті медреформи. У диспетчерській фахівці оцінюють виклик. Якщо стан пацієнта екстрений або критичний – направляється "швидка". Якщо звернення непрофільне або неекстрене – диспетчер спрямовує співрозмовника на лікаря-консультанта.

Умовно область поділена на три частини – північ (її обслуговує Шепетівська станція екстреної медичної допомоги), центр (Хмельницька) і південна (Кам’янець-Подільська). Наша станція об’єднує 5 районів - Віньковецький, Новоушицький, Дунаєвецький, Чемеровецький, Кам’янець-Подільський і місто Кам’янець-Подільський. Загалом, 26 виїзних бригад і 344 людини. Це лікарі, фельдшери, водії, молодший медичний і адмінперсонал. Колектив нашої станції – на 80% "молодий".

Кам’янець-Подільська станція екстреної медичної допомоги виїжджає на виклики цілодобово - як у повітряну тривогу, так і в спокійний час, - розповідає її керівник Олег Куцик.

Він теж працює у бригаді. Каже, що в роботі потрібна постійна практика. У родині він - єдиний медик. Шість років навчався у Буковинській державній медичній академії (зараз – медичний університет), рік - в інтернатурі. 2005 року влаштувався на роботу в Хмельницьку міську станцію швидкої медичної допомоги. Там пропрацював рік, потім переїхав до Кам’янця.

"За останні два роки ми на 95% оновили автопарк. І за рахунок коштів Мінохорони здоров’я, НСЗУ, і за рахунок самого центру. Маємо Citroen і Peugeot класу B, автомобілі класу С – реанімобілі, з апаратами штучної вентиляції легень. Начиння таких авто – дуже дороговартісне. Один дефібрилятор може коштувати від 200 тис. грн. На нашій станції є також повнопривідні "Volkswagen Crafter’и" класу С. Такі автомобілі переважно відпрацьовують по районах зі складною місцевістю – Старій Ушиці, Жванцю. Використовуємо і УАЗи. В зимовий час проїхати сільськими дорогами можуть тільки вони. Старі машини, які отримували в 2013-2014 роках, - в резерві. Реформа передбачає перехід на західну модель швидкої допомоги, де в бригадах "швидких" працюватимуть парамедики. Сьогодні їхньою підготовкою потужно займається Тернопіль. Там підхід до навчання – вау, європейський рівень! Такі центри не завадили б у кожній області. Зараз у Кам’янці допомогу населенню надають вісім бригад. Ще дві бригади, які за потреби залучаються в місто, базуються в районній лікарні. Працюють вони у чотири зміни – по 12 годин або по 24 години на добу, як кому зручно.

Колектив має бути спрацьований, лікар і фельдшер мають "знайти підхід" один до одного, а водій – до своїх напарників. На викликах кожен знає свій обсяг роботи і за що відповідає при тому чи іншому невідкладному стані.

Наш профіль як екстреної медичної допомоги – це всі випадки, пов’язані з порушенням дихання, втратою свідомості, травмами, надзвичайними ситуаціями. Не виїжджає "швидка" у разі незначного підвищення тиску чи температури, тобто коли хворий може їх самостійно знизити і збити. Для таких випадків на "швидкій" є лікарі-консультанти, як правило, вищої категорії. Усе залежить від пори року, будні це чи вихідні. У середньому, одна бригада приймає шість викликів на добу. Найчастіші причини - загострення хронічних захворювань, серцево-судинні хвороби, бронхіальні астми, захворювання травного тракту – панкреатити, холецистити, гастрити, різні травми, тиск. Значно менше стало ДТП. Чи звикаємо до щоденних жахіть? Інколи навіть страшно буває, наскільки спокійно ми вже сприймаємо нещасні випадки чи травми. Це рутинна робота, яка часто не викликає жодних емоцій. Але за дітей переживаємо завжди. Наша станція має досвід виїздів на випадки з великою кількістю жертв, вогнепальними і ножовими пораненнями. Але чи були ми готові до війни? До цього неможливо бути готовим нікому. Зараз маємо всі взяти себе в руки і зберігати спокій. З вами – Збройні сили України, рятувальники, медики. Все буде Україна!".

Читайте також:"Юні кам'янецькі моделісти призери всеукраїнського конкурсу".