Для кам’янчан і не тільки. Історія міста та його районів

Усім кам’янчанам відомо, що Кам’янець-Подільський досить старе місто, має багато районів та цікаву історію.

Цікавим є і заснування нашого міста та дата, коли це відбулось, адже точно ніхто не знає, коли Кам’янець був створений. За певними дослідженнями кам’янецького історика та журналіста Олега Будзея першим достовірним документом, що зафіксував Кам’янець як сформоване місто, є грамота литовських князів Юрія й Олександра Коріатовичів, видана 7 січня (за старим стилем) 1374 року. Літописна оповідь "Про Поділля" зазначає, що князі Коріатовичі збудували місто Кам’янець після перемоги великого литовського князя Ольгерда над татарами у Синьоводській битві, яка, на думку багатьох істориків, відбулася восени 1362 року. Виходячи з археологічних досліджень, є певні підстави вважати, що Коріатовичі не збудували, а відбудували місто після монголо-татарської навали, що Кам’янець, як місто (а не звичайнісіньке поселення) сформувалося на межі XІІ й XІІІ століть (тобто близько 1200 року). Проте таку думку підтримали не всі історики, вона потребує детальнішого обґрунтування новими археологічними дослідженнями. Була й курйозна ситуація - у 1962 відсвяткували 900-річчя нашого міста, але версія про те що Кам’янець був заснований у 1062 році також не підтвердилась, а реальна історія Кам’янця налічує на сьогодні 648 років.

Із заснуванням стало трішки зрозуміліше, що ж до районів, їх кількості та назв?

До складу Кам'янця-Подільського входять такі місцевості: Старе місто, Руські фільварки, Польські фільварки, Біланівка, Новий план, Циганівка (нині частина Нового плану), Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки (Привокзальний), селище цукрового заводу, селище Першотравневе (селище цементного заводу), Східний (заводу "Електрон"), селище Жовтневе, Жовтневий масив.

Старе місто

Розпочнемо огляд із найвідомішої та найкрасивішої частини Кам’янця-Подільського - Старого міста.

Старе місто - найдавніша частина Кам'янця-Подільського, що розташована в петлі річки Смотрич. З'єднується з Новим планом Новопланівським мостом. Сучасне Старе місто - це 4 майдани, 21 вулиця, 2 узвози та 5 провулків, що у сукупності дає 32 топографічних об'єкти. Їх назви та статус остаточно встановлено 11 вересня 1990, коли президія Кам'янець-Подільської міської ради народних депутатів, прислухавшись до пропозицій топонімічної комісії, відновила історичні назви вулиць і майданів Старого міста. Загалом саме в цю частину приїжджають туристи, щоб прогулятися старенькими та атмосферними вуличками, а також глянути на перлину, точніше квітку на камені - фортецю.

Старе місто, Фото: мережа Інтернет

Руські та Польські фільварки

Йдемо далі - Руські фільварки. Це ще один мікрорайон нашого міста, який раніше був його передмістям. Спочатку називалися Руські гумниська, потім — Руські фільварки. 1865 року перейменовано на Маріїнську слободу, але нова назва не прижилася. Складаються з власне Руських фільварків (на горбистому півострові, утвореному черговим вигином Смотрича) і прямокутного буфера між Руськими фільварками та Новим планом. На сьогодні Руські фільварки відомі чудовим оглядовим майданчиком з якого видно майже все Старе місто.

Руські фільварки частенько плутають з іншою дуже схожою частиною міста - Польськими фільварками. Інші назви в давніх актах - Горні фільварки, Лядські фільварки, Лядські гумниська. 1865 перейменовано на Олександрівську слободу, але, як і у випадку з Руськими фільварками, нова назва не прижилася.

Руські та Польські (так скорочено називають їх місцеві) дійсно як дві сестри, що по обидві сторони Старого міста, але не близнючки, адже все-таки різні вони.

Біланівка

Між Польськими фільварками та мікрорайоном Жовтневим на високому плато лівого берега Смотрича знаходиться Біланівка. Навпроти - на правому березі Смотрича - розкинулося приміське село Зіньківці. Поселення утворилося 1742 року. Спочатку, як засвідчують актові документи середини 18 століття, мало назву Долішні фільварки. Сучасна назва Біланівка, очевидно, походить від прізвища одного із заможних мешканців передмістя - Білана, про великі землеволодіння якого засвідчує візита Георгіївської церкви 1771 року. Було приміським селом і стало включеним в смугу Кам'янця-Подільського 4 березня 1926 року.

Новий план

Наступною частиною про яку поговоримо буде Новий план (або простіше кажучи центр міста, як називають місцеві) - сучасна центральна частина Кам'янця-Подільського, обмежена вулицями: Шевченка на заході, проспектом Грушевського  (єдиним проспектом у місті) на сході, Північною вулицею на півночі, вулицею Годованця на півдні.

Забудову розпочали в другій половині 19 століття. Зі Старим містом з'єднується Новопланівським мостом і саме Новий план зістиковує Руські та Польські фільварки.

Новий план має чітку геометричну структуру, яка збереглася досі: це мережа з 5 меридіанів (довгих паралельних вулиць, що пролягли з півночі на південь) і 15 паралелей (коротких паралельних вулиць, що пролягли із заходу на схід).

З 15 паралелей центральною є вулиця Князів Коріатовичів, на північ і на південь від неї проходить по 7 паралелей. Це вулиці Соборна (її часто вважають основною та центральною), Данила Галицького, Драгоманова, Пушкінська, Героїв Небесної Сотні, Тімірязєва, Північна на північ від вулиці Князів Коріатовичів. Це вулиці Уральська, Гунська, Драй-Хмари, Сіцінського, Гагенмейстера, Пановецька, Годованця на південь від вулиці Князів Коріатовичів.

Крім того, Новий план має центр - майдан Відродження (східна частина колишнього Великого Торгового майдану), а на півночі — 4 провулки: Лагерний, Богінського, Миколи Флерка, Піонерський. Колишні майдани Богадільницький, Семінарський, Малий Торговий, забудовані чи засаджені, до наших днів не збереглися. Впевнені, що більшість жителів навіть не знали половини назв усіх вулиць нашого міста, тому ми продовжуємо розповідати вам про райони Кам’янця, щоб легко орієнтуватися в ньому!

Циганівка

Циганівка - (район з достатньо цікавою назвою) так раніше називали північну частину Нового плану. Умовно займає 8 кварталів й обмежується вулицею Шевченка на заході, проспектом Грушевського на сході, Північною вулицею на півночі, вулицею Героїв Небесної Сотні на півдні. На Циганівці починаються вулиці Лесі Українки, Огієнка, Гагаріна, через Циганівку проходить вулиця Тімірязєва. Тут також є провулки Піонерський (перейменовано на Затишний у 2018 році), Лагерний і Богінського (перейменовано на Миколи Мелимуки у 2017 році).

Назва виникла в другій половині 19 століття. А чому саме така назва? В певний проміжок часу в цій незаселеній території часто зупинялися і влаштовували табори цигани, адже їм забороняли мешкати та перебувати вночі в містах.

Далі хочемо познайомити вас із двома вулицями, які раніше були селами, а зараз є частинами нашого міста - Карвасари та Видрівка.

Карвасари

Вулиця Карвасари тягнеться вздовж правого берега річки Смотрич на південь від Замкового мосту. З Руськими фільварками з'єднується підвісною кладкою через Смотрич. Є дві версії походження назви: 

• офіційна версія, що назва пішла від слів "караван-сарай" - постоялий двір зі складом для товарів, який служив пристановищем для приїжджих купців і мандрівників;
• народна етимологія походження назви Карвасари не дуже милозвучна - мовляв, тут жила відома на все місто курва Сара. Таку версію виклав В'ячеслав Полятинчук у гумористичній збірці "Нема диму без вогню" (1995).

Хрестовоздвиженська церква на Карвасарах, Фото: "Україна Інкогніта"

Видрівка

Після приєднання Поділля до Росії (1793) цю смугу землі Катерина ІІ подарувала козакові Видрі. Звідси, очевидна, і назва. За даними збірника "Населені місця Поділля" (1925) у передмісті Видрівка було господарств - 40, мешканців - 224. На Видрівці зберігся будинок колишнього млина Ірафа (пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення).

Ось ми з вами уже й помандрувати половиною районів Кам’янця-Подільського. Неймовірно цікаво досліджувати місто, в якому живеш роками й дізнаватися все більше нового. Це ми й продовжимо робити в наступному матеріалі!

Катерина Маланчина