Чи потрібна кам'янчанам цензура в соціальних мережах?

Влада Євросоюзу планує ввести обмежувальні заходи проти тих соціальних мереж, які відмовляться контролювати і фільтрувати контент.

Тому редакція сайту "3849.com.ua" провела опитування серед кам'янчан, чи дійсно потрібна цензура на рівні соціальних мереж? Виявилось, що 11,0% взагалі байдуже чи буде цензура в інтернеті, 42,0% - набрид інформаційний бруд і хочуть цензури. А 47,0% категорично проти цензури, адже в Україні свобода слова.

Як заявив єврокомісар з питань індустрії Тьєррі Бретон за підсумками зустрічі в Брюсселі з главою Facebook Марком Цукербергом, необхідно видаляти інформацію, яка розпалює ненависть, фейковий новини, а також інформацію, яка загрожує європейській демократії.

Соціальні мережі, включаючи Facebook, несуть відповідальність перед європейцями, а також перед обличчям нашої демократії. В ЄС неодноразово піднімалося питання про необхідність суворого контролю за контентом, поширюваним через соціальні мережі, - заявив єврокомісар.

Експерти Коаліції "За вільний Інтернет" закликають пам’ятати, що інтернет є безпрецедентним інструментом реалізації прав і свобод людини, всі ми маємо право на рівний доступ та використання вільного та безпечного інтернету. А от його безпечність повинна гарантувати держава. При цьому, регулювання та законодавче обмеження цифрових прав мають розроблятися прозоро та відкрито, а блокування доступу може бути виправданим лише за рішенням суду за наявності вагомих підстав.

Але наразі існує позасудове блокування сайтів, хоча закон прямо зобов’язує блокувати лише сайти з дитячою порнографією за рішенням суду. Тобто є великі ризики, що під гаслом боротьби зі "шкідливим контентом" будь-який сайт може увійти у список заборонених. Або нещодавно був зареєстрований черговий законопроєкт (10139), який запроваджує кримінальну відповідальність за навмисне або навіть випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та Інтернеті.

Експерти наголошують, що при розробці будь-яких заходів щодо цифрових прав треба пам’ятати про баланс між захистом інформації і свободою вираження поглядів, позицію ООН та практикою ЕСПЛ та зважати на світовий досвід. Наприклад, у Бразилії впровадили так званий Білль про права в інтернеті: документ, що врахував інтереси майже всіх прошарків населення. В Україні теж можна не свавільно забороняти, а допомагати регулювати, впевнені учасники дискусії.

Читайте також: "Наталія Могилевська "королева" "Нашого формату".