Релігія як конкурентний ринок: від чого залежить церковна «вірність» українських парафіян

Тимофій Брік дослідив переходи українських вірян між церквами й релігіями. А також спрогнозував, який вплив може мати створення автокефальної Православної церкви в Україні

3-го червня 1988 року, тридцять років тому, указом Президії Верховної Ради СРСР митрополит Київський Філарет був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

Цей орден отримав не він один, а ціла група церковних ієрархів за «активну миротворчу діяльність і в зв’язку з 1000-річчям хрещення Русі». Епоха «гласності-перебудови-прискорення» не обійшла стороною і релігію. В результаті розпаду СРСР і становлення нових незалежних держав, величезна кількість людей поступово отримала не тільки свободу, а й право сповідувати різні релігії. Проте, юридичне право не завжди співпадало з канонічним.

Так, згідно з різними опитуваннями, кількість українців, які зараховують себе до Української православної церкви Київського Патріархату, постійно збільшується (Центр Разумкова, с. 16). Однак питання канонічного статусу УПЦ КП досі залишається відкритим. Можливо, зі сплином тридцяти років, Філарет – вже Патріарх Київський і всієї Руси-України – знову отримає орден за участь у вирішенні цього питання, але вже з рук іншого президента іншої країни.

Хоч багато експертів і журналісти зосередилися на особистості Порошенко, його мотивах, історії церкви та хитрій геополітичній грі, не варто забувати, що в центрі питання автокефалії лежить саме повсякденне життя багатьох українців.

Закономірно, виникає питання, що станеться з парафіянами в Україні, якщо в цьому році релігійне поле перекроїти і кількість церков зміниться? Чи отримають церковні лідери те, чого очікують – кількісний приріст і якісне поліпшення своїх парафіян? Відповідь, як зазвичай в моделюванні, залежить від умов.

Вплив релігійної конкуренції на релігійність

Передбачати думки і вчинки людей непросто. Іноді навіть важко уявити, з чого почати. В Україні звикли звертатися до соціологічних опитувань. Наприклад, якщо X відсотків респондентів кажуть: «Я буду голосувати за цього кандидата», ми звикли просто брати цей самий X як передбачення (з певним застереженням про його похибку). Соціологічна література підказує, що в даному випадку це не найкращий спосіб.

Набагато продуктивніше було б вивчити релігійні організації як ринок релігійних послуг. Якщо ми знаємо, як цей ринок влаштований (чи є там конкуренція, які головні гравці, як він врегульований), тоді ми зможемо успішно передбачати поведінку людей на цьому ринку – чи будуть вони вважати себе більш релігійними і чи стануть ходити до церкви частіше.

Теорія релігійних ринків, яка виникла наприкінці 1980х, свого часу була цікавим проривом в літературі з соціології та економіки, тому що по-новому переосмислила механізм конкуренції. Раніше серед дослідників релігії вважалося, що будь-який підрив авторитету церкви як єдиного голосу про те, як влаштований світ, запускає для неї бомбу уповільненої дії. Якщо домінуюча релігійна група зустрічає конкуренцію з боку нових релігійних рухів, держави, науки, медіа або громадянського суспільства, то (з точки зору домінуючих раніше теорій) релігійна картина світу поступово втрачає свою значимість у суспільстві.

Але в новій теорії релігійних ринків конкуренція, навпаки, допомагає підтримувати релігійність серед населення в розвинених країнах. Це відбувається тому, що в таких країнах церкви отримують додаткові стимули для боротьби за серця і душі парафіян. У розвинених країнах, де спостерігається висока конкуренція серед релігійних груп, церкви систематично використовують нові інструменти в гонитві за парафіянами, а їх ідеології стають менш консервативним. Сучасні релігійні ринки дуже різні і створюють різні ніші, які б задовольнили людей з різними релігійними запитами. А в протилежних умовах, коли церква не має видимої конкуренції, вона починає поводитися  як «лінива фірма» (якщо звертатися до соціологічного жаргону) і не так сильно старається в боротьбі за парафіян. Таким чином якість її релігійних продуктів не поліпшується, що перестає стимулювати людей бути по-справжньому залученими у релігійну картину світу і бути частиною релігійних спільнот.

У розвинених країнах, де спостерігається висока конкуренція серед релігійних груп, церкви систематично використовують нові інструменти в гонитві за парафіянами, а їх ідеології стають менш консервативним. Сучасні релігійні ринки дуже різні і створюють різні ніші, які б задовольнили людей з різними релігійними запитами.

Україна унікальна в тому, що її релігійний ринок не тільки надзвичайно різноманітний, але і тим, що українські православні церкви використовували різні історичні та національні наративи задля мобілізації своїх парафіян. Інакше кажучи, українські православні церкви конкурують не стільки за рахунок релігійних ідей, скільки за рахунок ідей національних. Боротьба міфів «Русского міра» проти «Історичної справедливості» ведеться давно. У ситуації, коли (в найрадикальнішому трактуванні) хрещення в неканонічній церкві не вважається легітимним, то стратегія відкладеного нагородження («наша церква стане легітимною потім») працює досить успішно.

Наші дані показують, що конкуренція між православними церквами істотно збільшувала релігійність серед населення України. Релігійність українців зростає в тих регіонах, де конкуренція на релігійному ринку розвивалася за рахунок конкуренції православних церков. Іншими словами, якщо ви подивитесь на пересічного респондента, який мешкає на території з сильною конкуренцією, і порівняєйте його з таким самим респондентом, який мешкає на території зі слабкою православною конкуренцією, то їхня релігійність буде відрізнятися. Саме перший респондент найімовірніше назве себе релігійним і буде частіше ходити до церкви. Таким чином, теорія релігійних ринків підтверджується українськими даними. Навіть більше, цей ефект буде сильнішим для україномовних респондентів, які надають перевагу Київському Патріархату.

Переходи між церквами

Ідея формування нової церкви побудована на припущенні, що людям властиво переходити з однієї церкви в іншу. У розвинених країнах такі переходи періодично спостерігаються. На жаль, ми досі дуже мало знаємо про такі переходи в Україні. Для того, щоб подивитися на те, як люди переходять з однієї церкви в іншу, можна використовувати лонгитюдні дані. У лонгитюдних опитуваннях ті самі люди відповідають на однакові питання через деякий час. В даному випадку мова йде про дані Ukrainian Longitudinal Monitoring Survey за 2003, 2007 і 2012 рік.

У базі даних є 3567 респондентів, які у 2003 році відповіли про свою релігійну афіліацію. До 2012 року багато хто переглянув свої відповіді. Так, тільки 29% нерелігійних людей, 15% УПЦ МП і 9% УПЦ КП залишилися в своїх категоріях. Більшість же респондентів змінювали спосіб свого релігійного самовизначення.

В принципі, подібні дані можна аналізувати по-різному. Можна порівнювати перший рік і останній рік. Можна дивитися звідки йдуть парафіяни, а можна дивитися, куди приходять. Можна дивитися на найбільші приймаючі релігійні групи. У цьому блозі хотілося б підкреслити саме потенціал релігійного ринку до мінливості. Тому ми зосередимося на різних сценаріях переходів: від найстабільнішого (завжди бути в одній групі) до переходів у нові категорії з року в рік.

Якщо взяти всі релігійні категорії в анкетах за 2003, 2007 і 2012 роки, то загалом може існувати 2677 їх комбінацій. Наприклад, людина була в УПЦ МП, перейшла до УПЦ КП, а потім стала невіруючою. Або була невіруючою, залишалася невіруючою, але потім перейшла до УПЦ МП. Це можливі сценарії, які ми можемо теоретично уявити.

Якщо взяти всі релігійні категорії в анкетах за 2003, 2007 і 2012 роки, то загалом може існувати 2677 їх комбінацій. Наприклад, людина була в УПЦ МП, перейшла до УПЦ КП, а потім стала невіруючою. Або була невіруючою, залишалася невіруючою, але потім перейшла до УПЦ МП. Це можливі сценарії, які ми можемо теоретично уявити. Хоча 2677 – це максимально можлива кількість комбінацій у нашому випадку, на практиці таких комбінацій було виявлено 265. Це все одно дуже велика кількість. Уявіть, що є 265 різних траєкторій пошуку своєї релігійної ідентичності, яким слідували різні українці. Деякі траєкторії зустрічалися досить часто, деякі з цих траєкторій були унікальними.

Наприклад, один респондент назвав себе римським католиком у 2003 році, потім назвав себе парафіянином УПЦ КП у 2007, а у 2012 вже вважав себе просто православним без всякого поділу. Якщо відсікти таких одинаків, то у даних залишиться 180 можливих сценаріїв переходів. У наступній таблиці відображені Топ-10 таких траєкторій переходів. Всього цими десятьма траєкторіями пройшли 37% респондентів.

Дані Топ-10 переходів показують, наприклад, що в термінах таких траєкторій найстабільніша група – це греко-католики. Що стосується парафіян Київського патріархату, то вони виявилися дуже мобільними. Більшість з них згодом ставали просто православними без всякого поділу. В цілому, дані показують, що багато українців згодом стають просто православними без поділу. Якщо парафіяни УПЦ КП і УПЦ МП змінюють своє релігійне самовизначення, то найчастіше вони називають себе просто православними або просто віруючими.

Vox Connector, спеціально для "3849.com.ua" - Сайту міста Кам'янця-Подільського.

Голос міста
Де ви плануєте провести літню відпустку?
За кордоном
25 %
На курортах України
16.7 %
В межах міста
31 %
Село/дача
27.4 %
проголосувало 168 людей
церква політика віра
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
70 переглядів у жовтні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Здоров'я
Починаючи з 1 жовтня поточного року Кам'янець-Подільський та район увійшли в новий епідсезон грипу та ГРВІ 2018-19 років. Вже за 40 тиждень 2018 року в м. Кам’янець-Подільському захворіло на ГРВІ 439 осіб, інтенсивний показник на 100 тис. населення становить 440,86, дітей віком від 0 до 17 років захворіло 307, що становить 69,9% від загальної кількості захворілих за тиждень. Рівень захворюваності нижчий порогового рівня на 11,5%. У порівнянні з аналогічним...
Освіта
17 жовтня у Центр дитячої та юнацької творчості проходив міський конкурс читців "Я відкриваю світ звучання словом". На конкурс було представлено художнє читання у номінаціях "лірика" та "гумор". У репертуарі конкурсантів були твори українських та зарубіжних класиків. Основними критеріями оцінювання були: художній рівень виконавської майстерності; чітка дикція; розкриття головної думки і художніх образів твору; індивідуальність; володіння основами художньог...
Пригоди
Вчора, 18 жовтня, у Кам'янці-Подільському в районі Індустріального коледжу сталась пожежа. Близько ночі — о 23:47 загорілось сміття на території житлової забудови на вул. Шмідта у м. Кам’янець-Подільський. Пожежу, до якої призвела, ймовірно, необережність під час куріння, ліквідовано силами бійців 6 ДПРЧ. Проте полум’я таки встигло пошкодити поруч розташовану тимчасову будівлю, повідомляє прес-служба рятувальників. Під час пожежі ніхто не постраждав. Читай...
Освіта
Упродовж 241 дня 50 шкіл вчились впроваджувати в реальність власні проекти та створювати таку атмосферу в місцевій громаді, яка б надихала однодумців та послідовників. Кожна із шкіл плідно працювала — і у кожної свій результат, проте висновок один: потрібно діяти спільно і дружно, тому що тільки ті ідеї, які об’єднують громаду, формують наше майбутнє. На сьогодні інші школи міста переймають досвід команди "СЛІД" ЗОШ №10 та стають ідейними її еко-послідовни...
Увага!
Кам‘янець-Подільським ВП ГУНП в Хмельницькій області встановлюється місцезнаходження безвісно зниклого Науменко Валерія Михайловича. Кам'янець-Подільським ВП ГУНП в Хмельницькій області встановлюється місце знаходження безвісти зниклого Науменка Валерія Михайловича, 29.08.1947 р.н. пішов з дому 09.10.2018 року та не повернувся, повідомляє Кам’янець-Подільський відділ поліції. Прохання до усіх кому відома будь-яка інформація про місцезнаходження даного гром...
Культура
14 жовтня у місті Хмельницький пройшов фінал телевізійного проекту "Яскраві діти України". Кам'янець-Подільський представили молодші солісти зразкової студії "Невгамовні", учениці Кам'янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (викладач Голумбовська О.В.). Нагадаємо, що раніше "3849.com.ua" повідомляло про те, що юні вокалісти із Кам'янця-Подільського представлятимуть місто на обласному відборі телевізійного проекту "Яскраві діти Ук...
Влада
18 жовтня у Кам'янець-Подільський міській раді відбулось засідання виконавчого комітету. Членами виконавчого комітету внесено зміни до рішення виконавчого комітету від другого серпня цього року "Про затвердження типового договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування". Маємо інформацію, що учасники конкурсу на пасажирські перевезення, який пройде третього листопада, укладають тимчасові угоди на транспортні засоби категорі...
Влада
Очікується, що в проекті Держбюджету буде закріплено прямі міжбюджетні відносини новостворених ОТГ, враховано кількість переселенців при обрахунку медичної субвенції та закладено кошти на погашення різниці в тарифах. 17 жовтня відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, на якому розглянуто питання щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 17.09.2018). Асоціація м...
Освіта
Вчора, 17 жовтня, на базі Подільського державного аграрно-технічного університету відбувся захід "Подорож у світ професій", організований Кам'янець-Подільським міським центром зайнятості. Захід проходив під гаслом "Живи та рацюй в Україні". До аграрного вишу Поділля завітали понад 20 вищих навчальних закладів I-ІV рівня акредитації, які презентували сучасні здобутки, досягнення того фаху та спрямованості освітнього закладу, який представляли. Окрім того ун...