Як українці ставляться до впровадження ЗНО та відміни вступних іспитів

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», за 10 років, які минули з часу запровадження в Україні ЗНО при вступі до вищих навчальних закладів, ставлення до нього в суспільстві значно покращилось.

Так, якщо у травні 2008 року лише чверть опитаних підтримували (однозначно або скоріше) запровадження ЗНО в Україні замість вступних екзаменів, то у травні цього року даний показник зафіксовано на рівні 52% (майже 75% – серед тих, хто особисто складав тести ЗНО).

  • Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходів та освіти, тим більше вони підтримують ідею запровадження ЗНО замість вступних іспитів. Також, дещо вища підтримка спостерігається на Заході та серед тих, хто має досвід складання ЗНО (особисто або їхні діти/внуки),  дещо нижча підтримка – на Сході та серед тих, хто не має відповідного досвіду.
  • Подібна ситуація спостерігається і щодо оцінок справедливості ЗНО: так, якщо 10 років тому лише 26% вірили, що ЗНО дозволяє більш справедливо оцінювати рівень знань вступників, то цього року кількість оптимістично налаштованих громадян склала вже 52%. Важливо, що у справедливість ЗНО набагато частіше вірять ті, хто складали такі іспити (70%), аніж ті, хто не мав подібного досвіду (45%). 
  • 40% вірять, що вступ до вищих навчальних закладів можливий без корупції (це майже вдвічі більше порівняно з дослідженням 2008 року – 22%). Більш того, 46% вважають, що запровадження ЗНО сприяє боротьбі з корупцією при вступі до вищих навчальних закладів (19% у 2008). Знову ж таки, оптимістів більше серед молоді та людей середнього віку, забезпечених та з вищою освітою, мешканців Заходу, а також тих, хто мав досвід складання ЗНО та в цілому його підтримує. 
  • Майже половина опитаних (48%) вважає, що ЗНО створює рівні умови для вступу до вищих навчальних закладів для всіх, незалежно від матеріальних можливостей, тоді як 31% дотримуються протилежної думки, а кожен п’ятий – не визначився з даного питання. Цікаво, що у рівні умови для всіх більше вірять люди з середнім та високим рівнем доходів, аніж малозабезпечені та бідні, а також більше молодь, аніж старше покоління. Окрім того, 38% опитаних однозначно або скоріше переконані, що запровадження ЗНО підвищило якість середньої та вищої освіти в Україні (дещо частіше так вважають ті, хто мав досвід складання ЗНО), стільки ж – думають навпаки, чверть – не визначились. 
  • При цьому цікаво, що 45% респондентів все ж таки не виключають, що фальсифікації результатів ЗНО можливі (26% – не вірять в це, ще 30% не змогли дати відповідь). Скептиків більше було помічено серед мешканців Заходу, чоловіків, тих, хто не підтримує ЗНО. Цікаво, що серед батьків рівень недовіри до ЗНО дещо вищий, аніж серед тих, хто особисто складав тести. 

Найбільшими перевагами ЗНО на думку опитаних є

об'єктивнiсть оцiнювання за рахунок виключення людського фактору (32%),

подолання корупцiї при вступi до вищих навчальних закладів (28%),

забезпечення рiвного доступу до вищої освiти незалежно вiд матерiальних можливостей абітурієнта (27%).

Ще по 20-21% серед найбільших переваг відмітили наближення української освiти до європейських стандартiв освiти та пiдвищення ефективностi вiдбору студентiв до вищих навчальних закладів, 16% – пiдвищення якостi середньої та вищої освiти. 13% вважають, що ЗНО взагалі не має жодних переваг, кожен п’ятий – вагається з відповіддю.

  • В той же час, серед найбільших недоліків ЗНО опитані відзначають складнiсть та недосконалiсть тестів (31%), необхiднiсть у додатковому навчанні (29%) та частi змiни правил проходження тестів (26%). Кожен п’ятий до найбільших недоліків відносить поглиблення нерiвностi мiж звичайними та привiлейованими школами, ще 17% – падiння якостi шкiльної освiти, 16% – неможливiсть оцiнити творчi здiбностi учнів, 14% – недосконалiсть при системi оцінювання. Лише 5% опитаних вважають, що ЗНО не має жодних недоліків, кожен четвертий – вагається із відповіддю.
  • Більше половини (52%) тих, хто особисто або чиї діти здавали ЗНО, користувалися послугами репетиторів при підготовці до оцінювання, 43% - не користувалися такими послугами. Частіше за інших послугами репетиторів користувалися люди з вищим рівнем доходів та мешканці міст, тоді як у регіональному розрізі відчутних відмінностей по цьому питанню не виявлено.
  • 41% респондентів підтримують рішення не проводити з 2018 року ЗНО з предмету «Російська мова», 35% – проти такої ініціативи, ще чверть – не визначились. Найбільшу підтримку дане рішення знаходить серед мешканців Заходу, селян, молоді (до 25 років), більш заможних, а також тих, хто в цілому підтримує ЗНО та мав досвід його складання або чиї діти планують вступ до ВУЗу найближчим часом. У свою чергу, найбільше опонентів на Сході та Півдні країни, серед найстарших та найбідніших осіб, а також тих, хто не підтримує і не складав ЗНО та чиї діти взагалі не вступатимуть до ВУЗу найближчим часом.
  • При цьому майже половина (47%) підтримує ідею запровадити обов’язковий тест ЗНО з предмету «Іноземна мова» (27% – проти, стільки ж – не визначились). Цікаво, що дана ідея більш популярна серед батьків вступників, міського населення, та більш заможних громадян, аніж серед тих, чиї діти ще не поступатимуть, селян та бідніших.  
  • 11% опитаних заявили про намiр своїх дітей вступати до вищих навчальних закладів у найближчі 3 роки, тоді як 85% - не мають такого наміру. Найбільше тих, чиї діти планують вступ до ВУЗів, серед осіб середнього віку, з високим рівнем доходів, та мешканців західних регіонів.
  • Протягом останніх 10 років 12% респондентів складали тести ЗНО особисто, ще 20% заявили, що це робили їхні діти або ж онуки. Дві третини респондентів до 35 років мали досвід складання цих тестів за останні 10 років. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 3-8 травня 2018 р.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Культура
У п'ятницю, 13 вересня, у стінах Старого замку, в рамках III Міжнародного кінофестивалю "Бруківка, відбулась прем'єра грандіозного світлове 3D-шоу. О 22:00 на Кармалюковій башті відбулось театралізоване світлове 3D-шоу "Хроновояжер Леварій і проклята Аурінія" за участю театру "ЛІНК" та вогняного шоу. Вистава стала експериментальним поєднанням та взаємодією героїв 3D проекцїї з живими акторами. Над проектом працювали професійний віджей України Юрій Гурін, а...
Суспільство
13 вересня у Подільському державному аграрно-технічному університеті було проведено спеціальне тренування з цивільного захисту на тему: "Дії керівного складу, служб, формування цивільного захисту, персоналу і студентів університету при виникненні пожежі у головному корпусі, та ліквідації терористичної загрози ( мінування приміщень) університету". Оголошено та проведено збір голів та членів комісії з питань НС (надзвичайних ситуацій), з питань евакуації, ке...
Пригоди
13 вересня рятувальники ліквідували пожежу допоміжної споруди житлового сектору в селі Кам'янка Кам'янець-Подільського району. До гасіння залучалось сім чоловік особового складу та дві одиниці спецтехніки, повідомляє прес-служба "Служби порятунку 101 Кам'янеця-Подільського". Травмованих та загиблих на пожежі не виявлено. Причина пожежі наразі встановлюється. Фото: "Служба порятунку 101 Кам'янець-Подільський" Читайте також: "У міст знову хочуть забрати пайо...
Влада
Парламент хоче скасувати пайову участь  - Асоціація міст України закликає не позбавляти громади важливого джерела доходів. Якщо відповідний законопроєкт буде прийнято у другому читанні, міста Хмельниччини втратять значні кошти. До прикладу, Кам’янець-Подільський може втратити більш як 2,7 млн грн, а Славута – понад 1,6 млн грн (на основі даних надходжень цього внеску до міського бюджету за 2018 рік). Голова Асоціації міст України Віталій Кличко у листі до...
Освіта
Суттєве значення в патріотичному вихованні має фізична підготовка молоді. День фізичної культури і спорту, який відзначається в другу суботу вересня покликаний засобами спортивно-масової та фізкультурної роботи виховувати молоде покоління національно-свідомими громадянами-патріотами. Всім відомо, що найціннішим скарбом для людини є здоров’я. А кращим другом здоров’я був і залишається спорт. Тому, напередодні Дня фізичної культури та спорту у бібліотеці-філ...
Суспільство
Питання забруднення повітря у Кам'янці-Подільському піднімалось неодноразово, адже через це страждає здоров’я людей. 76 сесія Кам’янець-Подільської міської ради видалась напруженою, на розгляд депутатів виносились питання, які спровокували активні обговорення та дискусії. Дана сесія розтягнулась на два дні, адже за один не встигли розглянути всі питання. 12 вересня до сесійної зали завітали мешканці мікрорайону Жовтневого із проханням врегулювати роботу ас...
Спецтема
Команда сайту "3849.com.ua" продовжує недільну рубрику "ТОП-7 новин тижня", які Ви могли пропустити. Ми піклуємося, щоб наші відвідувачі були поінформовані з усіх питань. 1. На Кам'янеччині двоє чоловіків скоїли два вбивства В обох випадках потерпілі від отриманих травм померли. Чоловіків затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їм може загрожувати до 10 років позбавлення волі. 2. Забудова на Соборній: кам'янчани проти підз...
Благодійність!
40-річному мешканцю Кам'янеччини Сімірязєву Руслану Миколайовичу потрібна фінансова допомога на дороговартісну операцію та терапію. Руслан Сімірязєв проживає у селі Голосків Кам'янець-Подільського району. Хороший чоловік, люблячий батько двох синів, молодшому 5 років, а старшому 18. До небайдужих звертається родина хворого чоловіка, адже позаду півтора роки боротьби зі страшною хворобою:  Можливо мене хтось знає, я Галампета Леся Анатоліївна, у нашій сім'ї...
Суспільство
13 вересня на базі Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України завершився спільний тижневий курс підготовки військовослужбовців Збройних Сил Федеративної Республіки Німеччини та Збройних Сил України за напрямком розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Протягом тижня військовослужбовці Центру розмінування та їх колеги з Бундесверу обмінювалися досвідом виконання робіт з розмінування та методикою...