Сьогодні Літнього Миколи: історія виникнення та святкування

22 травня - свято на честь дня поминання перенесення мощей Святителя Миколи Чудотворця в італійському місті Барі в кінці XI століття. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал, підготовлений редакцією журналу "Фома в Україні".

У православній традиції Миколай Чудотворець вважається одним з найбільш шанованих святих, покровителем моряків, купців і дітей, а також захисником невинно засуджених.

Святитель Миколай народився в грецькій колонії Лікія (нині Туреччина) близько 270 року в сім'ї заможних батьків-християн. З раннього дитинства Микола був релігійний: вивчав Писання, читав божественні книги, відвідував літургії. Дядько святителя був єпископом, він же висвятив Миколу в сан священика і доручив йому говорити повчання пастві. Парафіяни полюбили нового просвітителя за його милосердя, уважність до чужого горя і неймовірну щедрість. Так, успадкувавши майно батьків після їх смерті, святитель Миколай роздав його бідним. Будучи скромним і лагідним, святий прагнув творити милостиню таємно і приховував свої благодіяння.

Святитель Микола здійснив паломництво в Святій землі, відвідавши найважливіші місця в житті Спасителя. Незабаром, після повернення в Лікію Микола був обраний єпископом Мир Лікійский. Прийнявши архієрейський сан, святий залишився тим же великим подвижником, показуючи пастві образ лагідності, миролюбності і любові до людей. Але, незважаючи на свою смиренність і чистоту, святитель був ревним і сміливим воїном Христової Церкви: він вів непримиренну боротьбу з язичництвом і єрессю.

Протягом свого життя святитель Микола зробив чимало чудес, за що і був названий Чудотворцем: він викривав несправедливість, рятував жебраків, зцілював хворих і навіть воскрешав померлих.

Досягнувши глибокої старості, Микола Чудотворець мирно відійшов до Господа близько 342-351. Мощі святого зберігалися нетлінними в місцевій кафедральній церкві і виливали цілюще миро, від якого багато хто одержував зцілення.

Перенесення святих мощей

В XI столітті почалися турецькі набіги на грецьку імперію: турки намагалися знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом. У 1087 році італійські купці, побоюючись осквернення святині мусульманами, зібралися перенести мощі святого з Мир Лікійських до міста Барі.

Прибувши в храм, де спочивали мощі святителя, купці вирушили до гробниці Чудотворця. Ченці-сторожа, нічого не підозрюючи, вказали чужинцям поміст, під яким була прихована гробниця святого. Один з ченців розповів при цьому про видіння одному із старців святого Миколая напередодні. У цьому баченні Святитель наказував дбайливіше зберігати його мощі. Ця розповідь надихнула барян; вони побачили для себе в цьому явищі прохання і ніби вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри перенести мощі і запропонували їм викуп. Сторожа відмовилися від грошей і хотіла оповістити мешканців про загрозу нещастя. Але віряни зв'язали їх і поставили біля дверей свою сторожу. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами. Відкривши гробницю, баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром.

Зважаючи на відсутність ковчега, баряни загорнули мощі святого у верхньому одязі і переніесли їх на корабель. 21 травня корабель прибув до Барі, і скоро радісна звістка облетіла все місто. На наступний день, 22 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що вселяло ще більше благоговіння до великого Угодника. Через рік в Барі була побудована церква святителя Миколая. Мощі Миколи Чудотворця зберігаються в цій церкві і зараз - вклонитися їм можуть всі бажаючі.

Гробниця святителя Миколая в Барі

Подія, пов'язана з перенесенням мощей святителя Миколая, отримала назву свята Миколи Літнього, який відзначається 22 травня за новим стилем. На початку перенесення мощей святителя Миколи відзначалося тільки мешканцями італійського міста Барі. В інших країнах християнського світу він не був прийнятий, з огляду на те, що в середньовіччі вшановували переважно місцеві святині. Крім того, Грецька Церква не встановила дату святкування цього свята, тому що втрата мощей Святителя була для неї сумною подією.

Православною Церквою святкування пам'яті перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських в Барі було встановлено незабаром після 1087 року на основі глибокого, усталеного шанування святителя Миколая народом.

Храми Миколая Угодника

На Русі перша церква імені Миколи Чудотворця була побудована в Києві княгинею Ольгою в 882 році, ще до прийняття християнства. У багатьох російських містах іменем святителя Миколи називали головні собори і монастирі. Найвідомішими храмами Миколи Чудотворця в світі є: базиліка на місці служіння святого в Мирах Лікійських (нині Демре, Туреччина), а також базиліка Святого Миколая в Барі (Італія), де зберігаються мощі святого.