Колишнього очільника ПАТ «Хмельницькобленерго» обвинувачують у розтраті 23 млн гривень

Управлінням з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України спільно зі співробітниками Служби безпеки України викрито механізм розтрати коштів державної енергопостачальної компанії ПАТ «Хмельницькобленерго» колишнім її керівником та представниками підприємств Російської Федерації.

Олександр Шпак, який керував ПАТ “Хмельницькобленерг” довгих 18 років, потрапив в поле зору правоохоронних органів. В Генпрокуратурі заявили, що викрили механізм розтрати коштів державної енергопостачальної компанії в роки правління Шпака.  

Так, у 2013 році під час реалізації проекту будівництва важливої для забезпечення надійного електропостачання міста Хмельницька трансформаторної підстанції класу напруги 110/10 кВ «Прибузька», службовими особами ПАТ «Хмельницькобленерго» забезпечено перемогу у тендерній процедурі посередницькій комерційній структурі із Російської Федерації.

Окрім цього встановлено, що юридична особа країни-агресора та її реквізити використані для завищення вартості обладнання, а фактичним виконавцем робіт протягом 2015-2016 років було ТОВ «Подільський енергоконсалтинг», яке задіювалося організаторами злочинної оборудки для привласнення коштів державного обленерго та виведення активів до тіньового сектору економіки.

В рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Хмельницькоблнерго», отримано висновки будівельно-технічної та судово-економічної експертиз, результатами яких підтверджено суму завданих збитків державній компанії у розмірі 23 млн грн та задокументовано причетність колишнього керівника до вчинення кримінального правопорушення.

24.04.2018 цьому колишньому керівнику повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке також скеровано на розгляд до суду.