Реалізація права на безоплатну правову допомогу учасниками АТО

Проблема створення діючої системи безоплатної правової допомоги в Україні є актуальною вже не перший рік, адже невміння громадян зорієнтуватися у чинному законодавстві є причиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації конституційно закріплених норм. Безоплатна правова допомога включає у себе безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу.

З 1 січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога забезпечується шляхом організації захисту адвокатами осіб у випадках затримань у кримінальному та адміністративному порядку, осіб, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, осіб, стосовно яких у кримінальному провадженні захисник залучається слідчим або прокурором чи за ухвалою суду, засуджених до покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі або тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Цю послугу забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги у областях та місцеві центри. Наразі у Хмельницькій області працює 4 таких центри: Шепетівський, Старокостянтинівський, Кам’янець-Подільський та Хмельницький.

Такі центри вже більше 2 років надають громадянам безоплатно послуги адвоката у тому числі у цивільних, адміністративних та кримінальних справах. З 1 вересня 2016 року у Хмельницькій області розпочали свою роботу 17 бюро правової допомоги, завданнями яких є здійснення правопросвітництва у територіальних громадах, надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту), а також забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції. Крім того, в Україні цілодобово діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає, що право на безоплатну вторинну правову допомогу мають ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - на правові послуги.

Щодо питань, пов’язаних із соціальним захистом, то йдеться, приміром, про захист своїх трудових прав (це гарантія збереження місця роботи на час проходження військової служби), виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, відстоювання прав на пільгову знижку за користування житлом, на безоплатний проїзд у транспорті тощо. До слова, ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон), звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Які документи потрібно надати до місцевого центру?

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної вторинної правової допомоги ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону, до звернення у місцеві центри додають:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код;
• посвідчення встановленого зразка.

Документами, що посвідчують статус, відповідно до Закону, є:

• посвідчення учасника бойових дій;
• посвідчення інваліда війни;
• посвідчення учасника війни; посвідчення члена сім’ї загиблого.

ДОВІДКОВО. Відповідно до Закону, категоріями осіб, яких відносять до учасників АТО та членів їх родин, є: особи - учасник бойових дій, що брали участь в АТО (пункти 19 та 20 статті 6); особи - інваліди війни, що брали участь в АТО (пункти 11, 12, 13 та 14 статті 7); особи, які належать до учасників війни (пункт 13 статті 13); особи, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10). Функціонування системи безоплатної правової допомоги в Україні є необхідним кроком для формування громадянського суспільства, правосвідомості та розвитку правової держави в цілому. Підсумовуючи варто зазначити, що Міністерством юстиції України поставлено амбітну мету – забезпечити зростання рівня правової обізнаності громадян та роз’яснення того, які вони мають права, в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!».