Аналітик із питань освіти Людмила Мозгова: "87 мільярдів гривень на реформу освіти – це не забаганка, а потреба"

За оцінками міністра освіти та науки Лілії Гриневич на реалізацію нового Закону "Про освіту" потрібно 87 млрд грн до 2030 року. Які саме новації передбачені проектом закону, як їх будуть втілювати центральні та місцеві органи влади, якщо закон підтримає парламент, розповідає аналітик із питань освіти Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова.

Реформа освіти стала "яблуком розбрату" у Кабміні.

Законопроект про освіту в першому читанні Верховна Рада прийняла у жовтні 2016 року. Очікується, що у другому читанні депутати розглянуть законопроект вже на цьому тижні – у четвер 13 липня. У розмові з VoxConnector аналітик із питань освіти Асоціації міст України, кандидат педагогічних наук Людмила Мозгова розповіла, навіщо потрібні ці кошти, як відбувалось доопрацювання законопроекту, а також про те, як розділять функції з імплементації реформи центральні та місцеві органи влади.

- МОН оцінює реалізацію законопроекту про освіту у 87 млрд грн. На що потрібні ці кошти?

- Законопроект передбачає, що асигнування держави в освіту має бути в обсязі не менше 7% ВВП.

Ці кошти потрібні на час упровадження реформи, тобто до 2030 року.

Держава в особі Мінфіну має вирішити: чи здійснювати цю реформу й одночасно забезпечити високу якість та конкурентоздатність вітчизняної освіти у світовому освітньому просторі, чи гальмувати її, прирікши освіту на самовиживання.

Наприклад, уже сьогодні у сільських регіонах таке самовиживання призвело до недостатньої підготовки випускників, а у містах – до значного відтоку молоді, яка їде навчатись за кордон і, на жаль, там залишається жити.

- А якщо конкретніше? Сума дуже велика, ресурси держбюджету обмежені.

- Ці кошти мають бути спрямовані на підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів, фінансування надбавки 20% до посадових окладів за умови проходження сертифікації.

Законопроект передбачає підвищення посадового окладу молодого спеціаліста. Оклад складе не менше трьох прожиткових мінімумів. Відповідно зміняться посадові оклади фахівців інших категорій.

Коштів потребує оновлення освітнього середовища. Тут слід говорити передусім про оснащення матеріально-технічної бази профільної та професійної шкіл. Соромно констатувати, що у час розвиненого інформаційного простору є чимало навчальних закладів, в основному у сільському регіоні, де Інтернет залишається мрією, а декілька застарілих комп'ютерів у класах виконують роль друкарських машинок.

Реформа неможлива без оновлення навчальних програм, підручників. Процес оновлення МОН вже розпочало.

Ми розуміємо, що кошти у Державному бюджеті необхідно поступово відшукати на реалізацію зазначених вище завдань. Це можна зробити, наприклад, шляхом перерозподілу видатків.

Однак сьогодні 87 млрд грн – це не забаганка, а потреба, якщо державна влада розуміє важливість освіти у поступовому соціально-економічному розвитку України.

- Як відбуватиметься розподіл функцій з фінансування закону про освіту між центральним та місцевими бюджетами?

- Зобов'язання держави – це виплата заробітної плати та доплата за успішне проходження сертифікації педагогам за рахунок освітньої субвенції, підготовка програм, друк підручників, виділення коштів із державного бюджету на забезпечення інклюзивної освіти.

Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, повинні забезпечити утримання та розвиток мережі навчальних закладів, харчування пільгових категорій дітей, підвезення осіб із особливими освітніми потребами (наприклад, таких, які пересуваються на колісних кріслах) до закладу навчання та у зворотному напрямку, комфортні умови перебування таких осіб під час навчально-виховного процесу.

Також вони мають гарантувати пільговий проїзд (довезення) учнів та педагогів у громадському транспорті.

- Між розглядом законопроекту у першому та другому читанні пройшло вісім місяців. Розкажіть, як відбувалось доопрацювання? Наскільки остання редакція законопроекту узгоджена з місцевими органами влади?

- Деякі норми узгоджені з АМУ, деякі – викладені у компромісній редакції.

За час доопрацювання вдалось уточнити цільове призначення субвенції на інклюзивну освіту, тобто на корекційно-розвивальні, корекційно-розвиткові та корекційно-відновлювальні заняття. Це дозволить спрямувати кошти освітньої субвенції на заняття дітей із особливими потребами не тільки з дефектологами, логопедами, а й практичними психологами, соціальними педагогами.

Така норма дозволить органам місцевого самоврядування економити кошти основної освітньої субвенції та спрямувати їх на інші потреби галузі, сприятиме більш цільовому засвоєнню коштів освітньої субвенції.

- Які нові норми з’явилися у законопроекті?

- Новою є норма щодо можливості спрямовувати кошти освітньої субвенції на навчання дітей у приватних та корпоративних навчальних закладах. Окрім того, вдалося закласти норму про можливість виділення субвенцій на дошкільну, позашкільну та професійну освіту.

- Як ви оцінюєте готовність місцевих органів влади до переходу на нові "освітні реалії"?

- Готовність – різна. В Україні є адміністративно-територіальні одиниці, що мають власні потужні надходження до місцевих бюджетів.

У той же час залишається чимало дотаційних територій. Наприклад, м. Жовті Води Дніпропетровської області уже в поточному бюджетному періоді має проблеми із виплатою заробітної плати всім непедагогічним працівникам, які працюють в освіті, та вихователям і керівникам гуртків.

Видатки бюджету міста на освіту складають 60,6% від власних доходів. У такому випадку важко говорити про нову матеріально-технічну базу, капітальні ремонти, переобладнання навчальних закладів з урахуванням потреб здобувачів освіти.

Уже сьогодні умови навчання школярів значною мірою залежать від спроможності територіальних громад утримувати будівлі, фінансувати комунальні послуги, забезпечувати якісне харчування тощо.

- Наприклад, при реформі децентралізації деякі функції просто "випали" тому що центр їх передав на місця, а місцеві органи влади не були готові до їх виконання, не могли або не знали, що робити з новими повноваженнями. Наскільки цей ризик характерний для реформи освіти?

- Незважаючи на тривале доопрацювання, у законопроекті є норми, які потребують значних роз'яснень і викликають застереження.

Наприклад, органи місцевого самоврядування, якщо мають населення 50 тисяч, забезпечують розвиток мережі закладів профільної освіти академічного спрямування. Якщо простіше, йдеться про старшу школу (10-12 класи).

У населених пунктах, де кількість населення менша, органи місцевого самоврядування мають обов'язково отримати погодження обласної ради щодо можливості утримувати загальноосвітні навчальні заклади ІІІ ступеня.

Але додаткові погодження тільки гальмуватимуть розвиток мережі старшої школи навчальних закладів, а в деяких випадках із метою економії місцевого бюджету можуть призвести до закриття шкіл ІІІ ступеня.

Викликає питання і процедура сертифікації вчителів, оскільки сам механізм її проходження ще не розроблений.

- Якщо є суперечливі питання, можливо, варто їх доопрацювати і розглядати законопроект восени?

- Ми підтримуємо законопроект "Про освіту".

Звісно, зрозумілою є певна упередженість до запропонованих змін, слушними є побоювання Мінфіну щодо відсутності коштів на певні складники освітньої системи. У той же час: якщо сьогодні немає можливості фінансувати, вона може з'явитись згодом. Парламентарі повинні підтримати вчителів, дітей, науковців, громади та державу і проголосувати за проект закону в цілому вже на цьому тижні.

Освіта реформи аналітика
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
43 перегляди у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Спецтема
Команда сайту "3849.com.ua" продовжує недільну рубрику "ТОП-7 новин тижня", які Ви могли пропустити. Ми піклуємося, щоб наші відвідувачі були поінформовані з усіх питань. 1. У Кам'янці 11-річний хлопець випав з маршрутки Вчора, 19 вересня, з маршрутки №42 "Кам'янець-Подільський - Довжок" на ходу випав 11-літній хлопець. 2. У Кам'янці трапилася масштабна ДТП 15 вересня близько 17:25 години в м. Кам’янці-Подільському на перехресті вулиць Лесі Українки та Гун...
Пригоди
22 вересня о 20:05 на пункт зв’язку рятувальників м. Дунаївці поступило повідомлення про те, що на вул. Шевченка, 115 сталася пожежа в складському приміщенні цеху з переробки деревини на одному з підприємств м. Дунаївці. Перші розрахунки вогнеборців встановили, що пожежа швидко поширюється, є загроза сусіднім будівлям і спорудам. За підвищеним номером виклику на місце події додатково було направлено пожежно-рятувальні підрозділи Ярмолинець, Нової Ушиці, Ка...
Увага!
Поліція Кам'янця-Подільського просить допомоги у встановлені особи зловмисника, який скоїв ряд крадіжок у дошкільних навчальних закладах міста. Кам’янець-Подільським ВП встановлюється особа причетна до ряду крадіжок із дитячих садочків міста, яка зображена на фото. Прохання до усіх кому відомий даний чоловік повідомити за телефоном +380976383047 або +38(03849)64500 (анонімність гарантуємо). Фото: Кам’янець-Подільський відділ поліції Читайте також: "Минулої...
Суспільство
Вчора, 22 вересня, військві Центру розмінування долучились до заходів 14 окремого Пилявецького Потягу. В місті Стара Синява Староконстантинівського району Хмельницької області у рамках проведення заходів 14 окремого Пилявецького Потягу, присвяченого 370-річчю Битви під Пилявою, військовослужбовці Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, провели виставку сучасних засобів розмінування, індивідуального захисту с...
Пригоди
Одразу дві пожежі за одну ніч довелося ліквідовувати кам'янецьким рятувальникам. 21 вересня 2 пожежі сталося у Кам’янець-Подільському районі. О 00:04 у с. Гуменці, ймовірно, через несправність спалахнув вантажний автомобіль Mercedes. А вже за півгодини — о 00:44 коротке замикання електромережі призвело до загоряння господарчої споруди у с. Кам’янка. Обидві пожежі ліквідовано силами бійців 5 Державної пожежно-рятувальної частини. Повідомляє ГУ ДСНС України...
Культура
Сьогодні на проспекті Грушевського вже четвертий рік поспіль відбулася патріотична акція "Ланцюг миру". До ініціативи Кам'янець-Подільського відділення Ірпінського державного коледжу економіки та права приєдналися студенти всіх вищих навчальних закладів міста. Уздовж проспекту Грушевського молодь вітала водіїв яскравими жовто-блакитними кульками, національними прапорами, плакатами із закликами про мир. Адже основна мета акції – продемонструвати прагнення м...
Суспільство
У Верховній Раді зареєстровано проект закону № 9092 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права на визначення імені особи". У цьому законопроекті уточнюються положення Цивільного та Сімейного кодексів України щодо визначення імені дитини та його зміни. Законопроектом пропонується передбачити, що дитині не може бути дано: ім’я, що складається з назв неживих предметів, вигаданих персонажів, географічних назв, титулів, хвороб, абревіату...
20.09-23.09
Кам’янець магічний відкрив свої двері містянам, гостям міста, туристам. Розваги, гастрономічні ярмарки, танцювальні та музичні конкурси – кожних вихідних інша програма. Фестивалі не вщухатимуть до самої осені. Та як провести ці вихідні? Команда сайту "3849.com.ua" розпочинає рубрику "Вихідні у Кам’янці-Подільському" для того, щоб ви знали куди піти, чим зайнятися та як розважити своїх гостей. Четвер (20.09) 09:00 м. Кам'янець-Подільський - ІV Культурний фо...
Новини компаній
Останні екземпляри книги "Маріуполь. Останній форпост". Перевидання не буде. Поспішайте купити чесну книгу про події 2014-2015 років в Маріуполі і Приазов'ї. "Маріуполь. Останній форпост" - читають в Празі та Відні, Берліні та Тбілісі, Луцьку і Тернополі, Києві та Львові, Донецьку та Краматорську. Книга говорить голосом тих, хто бачив, чув і сам був учасником страшних і трагічних подій 2014 - 2015 років в Маріуполі. У ній немає оціночних суджень - тільки ф...