Неефективні аспекти охорони здоров’я в Україні: чи справді якість відповідає ціні?

8 червня парламент почав розглядати пакет законопроектів , потрібних для запуску повноцінної реформи охорони здоров’я. Деякі зміни, внесені у 2015-2016рр., зокрема, медичні субвенції, передача державних закупівель міжнародним організаціям, впровадження системи електронних закупівель Prozorro, скасування залежності кількості працівників лікарні від кількості лікарняних ліжок та інші кроки були важливими передумовами реформи. Однак законопроекти, які перебувають на розгляді, передбачають зміну парадигми – перехід від фінансування медичної установи до фінансування послуги, яка надається пацієнту (див. вставка 2).

Як і багато інших країн Східної Європи та СНД, Україна витрачає на охорону здоров’я понад 7 відсотків ВВП (рис. 1). Так само, як і в країнах СНД, в Україні майже половина цих витрат надходить із кишень пацієнтів. У наших західних сусідів частка таких витрат значно нижча.

Рис. 1. Структура витрат на охорону здоров’я (у відсотках від ВВП) за джерелом і часткою фінансування коштом пацієнтів

Зверніть увагу: витрати коштом пацієнта – це гроші, надані пацієнтами чи їхніми родичами. Сюди не належать платежі, скажімо, страхових компаній.

За показником абсолютних витрат на охорону здоров’я на душу населення Україна – з її низьким ВВП – пасе задніх у своєму регіоні (табл. 1). Низьке фінансування часто вважають причиною проблем у сфері охорони здоров’я – наприклад, у 2015 році в Україні зареєстрували у п’ять разів більше випадків захворювання на туберкульоз, ніж у Туреччині чи Польщі, й у 14 разів більше, ніж у Словаччині – хоча це й менша цифра, ніж десять років тому.

Таблиця 1. Витрати на охорону здоров’я

Витрати на охорону здоров’я на душу населення, долари СШАЗростання від 2004 до 2014, %Витрати на охорону здоров’я на душу населення порівняно з витратами в Єврозоні, %
2004201420042014
Єврозона29234135141100100
Словаччина56614552571935
Чехія77213791792633
Центральна Європа й Прибалтика4649532051623
Польща4119102221422
Росія213893418722
Туреччина3135681811114
Румунія193557289713
Казахстан112539482413
Білорусь157450286511
Грузія9730331237
Молдова6122937426
Україна9120322335

Методологія

Автори використовували «Опитування для відстеження державних витрат» і «Опитування щодо якості наданих послуг» – методологію, що її розробив Світовий банк, щоб визначати «діри» й неефективні прийоми в наданні державних послуг. Ця методологія успішно застосовується в багатьох країнах; під час дослідження її адаптували до умов української системи охорони здоров’я. Основна частина дослідження – опитування понад 300 чиновників у галузі охорони здоров’я та медичних працівників у чотирьох регіонах України – у Полтавській та Львівській областях, а також на підконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областей. Опитування проводилося у 41 закладі (92 пунктах надання медичних послуг) у 21 районі/місті. Крім того, ми проаналізували дані про бюджет охорони здоров’я на рівні області й району/міста, а також провели практичне дослідження фінансових операцій випадково обраної лікарні.

Зважаючи на скромний прогноз економічного зростання, малоймовірно, що Україна зможе в найближчому майбутньому спрямувати набагато більше коштів на охорону здоров’я. Тому вкрай важливо ефективно використовувати наявні ресурси. Київська школа економіки за підтримки Світового банку та ПРООН провела дослідження системи охорони здоров’я України, яке дає змогу визначити джерела неефективного використання коштів. Опишемо деякі результати цього дослідження.

Реформа децентралізації працює так, як і очікувалося, тобто медичні установи в «багатших» районах/містах фінансуються краще, оскільки отримують додаткові асигнування з місцевих бюджетів. Водночас це створює нерівний доступ до медичних послуг для мешканців різних регіонів. Практично всі опитані головлікарі зазначають, що медичної субвенції вистачає на те, щоб покрити зарплати й комунальні послуги та закупити найнеобхідніші ліки. Капітальні витрати, як-от ремонт і купівля обладнання, фінансуються із місцевих бюджетів (якщо ті мають кошти), або донорами (компаніями чи міжнародними організаціями).

Донедавна медичні заклади мали небагато стимулів заощаджувати – до 2017 року, щоб здійснити трансфер коштів між бюджетними кодами , потрібно було отримати погодження місцевої ради, і до 2015 року всі невикористані за рік бюджетні кошти потрібно було повертати до Казначейства. Водночас лікарні ніколи належним чином не планували свої доходи і витрати – надмірне регулювання процесу планування і витрачання позбавило керівників медичних закладів як права, так і можливості здійснювати [стратегічне] планування. Більшість опитаних закладів просто коригують минулорічний бюджет відповідно до нових цін. Тільки один заклад у нашій вибірці прогнозує кількість пацієнтів, використовуючи статистичні дані про довготермінові тенденції. Результати опитування вказують на те, що керівникам установ може бути складно адаптуватися до нещодавно наданої їм автономії – так, плануючи штатний розпис, 80 відсотків головлікарів досі дотримуються методології, визначеної скасованим наказом Міністерства охорони здоров’я №33.

Капітальні витрати здійснюються ситуативно , тому що керівники закладів не знають заздалегідь, чи нададуть місцеві адміністрації та/або донори кошти для цієї мети. Таким чином, вони не можуть планувати розвиток своїх закладів на кілька років наперед.

Застаріле обладнання та/або його відсутність – серйозне джерело неефективності в системі охорони здоров’я. Рання діагностика – запорука ефективного лікування, але коли апаратура погана або взагалі відсутня, лікарі не можуть цю діагностику забезпечити. Їм часто доводиться відправляти пацієнтів до інших установ (приватних закладів або державних лікарень вищого рівня), щоб ті пройшли необхідну діагностику – а деяким пацієнтам приватні клініки не по кишені. Відповідаючи на запитання про те, як би вони витратили додаткові кошти, більшість керівників медичних закладів сказали: «на купівлю устаткування», причому деякі наголосили, що їхнє обладнання настільки старе, що немає сенсу його ремонтувати (для деякої апаратури більше не виготовляють запасних частин).

Це одна з причин, чому ані лікарі, ані пацієнти не поважають точки входу – деякі пацієнти вважають за краще звертатися до лікарні, де є хоч якесь базове обладнання, а не до своєї місцевої поліклініки чи сімейного лікаря. Отже, практика лікування амбулаторних пацієнтів у стаціонарних відділеннях доволі поширена. Ще одна причина поширення цієї практики – особисті домовленості з лікарем (наприклад, пацієнт уже лікувався в цій лікарні раніше або хтось порадив пацієнту звернутися саме до цього лікаря). Подеколи до стаціонару звертаються пацієнти, які приходять до поліклініки, коли вона вже зачинена, хворі, які приїхали здалеку, і навіть ті, які не хочуть чекати в черзі у поліклініці. Це призводить до того, що заклади, які надають третинну й вторинну медичну допомогу, витрачають ресурси на пацієнтів, які б могли лікуватися у закладі первинної ланки.

Опитані лікарі первинної ланки кажуть, що, оскільки вони не можуть давати пацієнтам ліки, незаможні люди не звертаються до них, тому що в будь-якому разі не зможуть купити виписані їм медикаменти. В результаті, вони потрапляють до лікарні, коли їхній стан значно погіршується. Програми відшкодування вартості деяких ліків покликані зменшити кількість таких випадків і сприяти лікуванню певних хвороб на ранній стадії.

Ми можемо припустити (щоправда без достовірних доказів), що лікарі, які приймають пацієнтів, яких не мали б приймати, роблять це за певну [неофіційну] винагороду. Такій формі корупції і неефективності сприяють низькі офіційні зарплати в галузі охорони здоров’я, які не залежать від результатів праці. Ми поцікавилися у лікарів: « Яку, на Вашу думку, зарплату має отримувати людина на Вашій посаді, щоб працювати в цьому закладі без додаткового підробітку? » Лікарі назвали в середньому 8 000 грн. для первинної ланки медичної допомоги, 10 000 грн. для вторинної ланки й 15 000 грн. для третинної (див. також рис. 2), тобто досить невеликі суми, враховуючи рівень відповідальності лікарів, та все одно набагато вищі за нинішні офіційні зарплати в цій галузі.

Рис 2. Бажана оплата праці на думку медичних працівників, за типом закладу, грн/міс.

*на графіку не вказаний “викид” у розмірі 180 000 грн за місяць

Зверніть увагу: блакитні прямокутники позначають середнє ± 1 стандартне відхилення, лініями позначено мінімум і максимум (мінімум менший за середнє мінус одне середнє відхилення).

З огляду на низький рівень зарплат, понад третина лікарів у Львівській та Полтавській областях та близько 20% медиків у Донецькій і Луганській областях мають підробіток – зазвичай вони працюють в іншій державній або приватній клініці, хоча деякі медики підпрацьовують у непов’язаній із медициною сфері.

У середньому лікарі витрачають близько 30% (а часом і до 60%) свого часу на роботу з документами, безпосередньо не пов’язаними з лікуванням пацієнтів (написання звітів, заповнення журналів обліку лікарських засобів, і т.д.). Понад 50 відсотків лікарів вважають, що могли б краще піклуватися про хворих, якби цю роботу виконував хтось інший. Чи знизиться час, який лікарі витрачають на паперову роботу, якщо лікарям надати комп’ютери? Відповідь неоднозначна – деякі лікарі кажуть, що менше, тоді як інші стверджують, що комп’ютер створив для них додаткове робоче навантаження, адже їм доводиться спочатку записати інформацію на папері, а потім ввести її в комп’ютер. Деякі лікарі не вміють добре працювати на комп’ютері. Отож, з одного боку, запровадження електронних медичних карток і системи електронного запису на прийом дасть змогу заощадити час лікарів і пацієнтів та підвищить повагу до точки входу, та з іншого боку, цей процес має супроводжуватися тренінгами з комп’ютерної грамотності для лікарів, які цього потребують.

Майже всі опитані медичні працівники скаржилися на недостатнє фінансування охорони здоров’я. Деякі керівники медичних закладів підрахували, що пацієнти покривають до 60-70 відсотків вартості лікування , купуючи ліки й медичні товари, за винятком ситуацій, коли йдеться про невідкладну медичну допомогу.

Сьогодні лікарні мають досить мало можливостей заробити додаткові кошти – вони надають обмежений спектр платних послуг і часом здають приміщення в оренду. Однак існує паралельна система фінансування охорони здоров’я, яка включає благодійні рахунки, на які можуть здійснювати перекази пацієнти і донори, а також направлятися неофіційні матеріальні й грошові внески. Благодійні фонди часом покривають до 30% витрат медичного закладу , а в деяких випадках «благодійні» внески є всього лиш іншою назвою плати за обслуговування. Існування цієї паралельної системи фінансування створює нерівний доступ до медичних послуг , оскільки не всі пацієнти можуть ці послуги оплачувати (лікарі кажуть, що ці внески добровільні, але це не завжди так).

Реформи у галузі охорони здоров’я, які наразі перебувають на розгляді, розширять автономію медичних закладів, виведуть неофіційні платежі з тіні й у цілому підвищать ефективність надання медичних послуг. в розрахунку на душу населення в Україні та деяких інших країнах.

Реформи в галузі охорони здоров’я

Необхідність реформувати систему охорони здоров’я в Україні назріла вже давно. Було й кілька спроб її змінити, однак реформатори зіткнулися з чималим опором з боку системи і потребували більш системного підходу.

Найпомітнішою зміною було виокремлення первинної ланки медичної допомоги (створення центрів первинної медичної допомоги та запровадження інституту сімейних лікарів), що почалося у 2011 році і вже завершилося у деяких регіонах (в інших регіонах реформа триває досі). Цю реформу перезапустили у 2017, щоб забезпечити повноцінний рівень первинної медичної допомоги, фінансований із бюджету, і гарантувати суттєву автономію сімейних лікарів. Процес має завершитися до середини 2017 року: кожен громадянин має підписати контракт зі своїм сімейним лікарем. Сімейний лікар отримуватиме певну суму на одного пацієнта на рік (цю суму визначить закон про державний бюджет) і зможе обслуговувати до 2 000 пацієнтів. Головна мета цієї реформи – створити ефективний «фільтр», тобто сімейний лікар матиме змогу вирішувати, які пацієнти можуть лікуватися удома згідно з його рекомендаціями, а яких варто скерувати до лікарні, що надає вторинну чи третинну медичну допомогу. Одна з проблем із первинною ланкою полягає в тому, що лікар не може простежити, чи справді пацієнт купує і приймає виписані йому ліки. З огляду на це були запроваджені програми відшкодування вартості певних ліків (наприклад, проти діабету та серцевих захворювань). Пізніше ці програми будуть поширені й на інші хвороби. Це допоможе запобігти важким захворюванням, як-от серцевим нападам.

Ще одним важливим етапом реформи є автономізація медичних закладів і їх поступове перетворення на державні або комунальні підприємства (наразі лікарні – це так звані «бюджетні установи», які фінансуються з державних або місцевих бюджетів залежно від їх потреб). Коли лікарні стануть підприємствами, вони фінансуватимуться за рахунок оплати за послуги і зможуть отримувати платежі й від Державного агентства охорони здоров’я (недавно створеної квазістрахової компанії, замовника послуг охорони здоров’я), і від приватних страхових компаній. Крім того, медичні заклади зможуть надавати платні послуги і конкурувати в цьому аспекті з приватними клініками. З цією метою медичні послуги поділятимуться на три типи – ті, які повністю фінансуються державою (первинна і невідкладна допомога), ті, які частково фінансуються державою, і ті, що взагалі не фінансуються державою (наприклад, косметична хірургія, стоматологічні послуги, за винятком невідкладних випадків, тощо). Щоб гарантувати ефективне використання державних коштів, медичні протоколи оновлять, і лікарі будуть зобов’язані призначати лікування згідно з ними.

Законопроекти , потрібні для запуску цієї реформи, перебувають на розгляді в парламенті.

Кінцева мета реформи – запровадити систему, за якою «гроші йтимуть услід за пацієнтом», на зміну поточній системі, яка фінансує медичні заклади залежно від кількості мешканців району. Для цього сьогодні розробляють електронну систему реєстрації пацієнтів (eHealth). Крім того, мережу медичних установ оптимізують – з’являться так звані «лікарняні округи», що охоплюватимуть центральний шпиталь, де лікуватимуть найскладніші випадки, й інші лікарні, що виконуватимуть допоміжні функції. У межах лікарняного району пацієнт повинен мати змогу дістатися до центрального шпиталю (самостійно або «швидкою допомогою») протягом 60 хвилин.

Автори: Ганна Вахітова, Максим Обрізан, Ілона Сологуб, Наталія Шаповал, Павло Яворський. Автори висловлюють вдячність Вадиму Бізяєву й Олександрі Чмель за допомогу з проведенням дослідження.

охороназдоров’явУкраїні якість ціна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
20 переглядів у жовтні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Новини компаній
Останні екземпляри книги "Маріуполь. Останній форпост". Перевидання не буде. Поспішайте купити чесну книгу про події 2014-2015 років в Маріуполі і Приазов'ї. "Маріуполь. Останній форпост" - читають в Празі та Відні, Берліні та Тбілісі, Луцьку і Тернополі, Києві та Львові, Донецьку та Краматорську. Книга говорить голосом тих, хто бачив, чув і сам був учасником страшних і трагічних подій 2014 - 2015 років в Маріуполі. У ній немає оціночних суджень - тільки ф...
Культура
Сьогодні Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка відзначає 100-річчя з дня заснування. Старт святкувань розпочався із легкоатлетичного забігу від Європейського скверу. Поряд, на майдані Відродження, кам’янчан із величною подією привітали ректор університету Сергій Копилов та представники міської та обласної влади. - За сто років університет пережив чимало подій, в тому числі здобуття статусу національного, випустив 90 тисяч випус...
Суспільство
21 жовтня у м. Кам’янець-Подільський рятувальники спільно з представниками національної поліції провели профілактичну роботу щодо попередження пожеж в екосистемах, що виникають внаслідок випалювання сухої трави. Працівники Служби порятунку закликали громадян дотримуватися правил пожежної безпеки і не спалювати суху траву та сміття, бо це завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Подібні випадки можуть призвести не лише до пожеж будівель та споруд, вони змен...
Екологія
Станом на сьогодні за останні три тижні комунальними службами міста вивезено 130 причепів листя. Як повідомляють у департаменті житлово-комунального господарства, роботи з прибирання на вулицях опалого листя планують закінчити до кінця листопада. Загалом, щороку в місті збирають та вивозять на сміттєзвалище 4-5 тис. куб.м. опалого листя. Це - близько 1000 тракторних причепів. Повідомляє міська рада. До відома суб'єктів господарювання: листя на полігон твер...
Кримінал
У вересні 2018 року по вулиці Героїв Небесної сотні, невідома особа шляхом вільного доступу, із кишень одягу гр. Ц., таємно викрала гроші в сумі 50 доларів США, 900 гривень та 2 банківські картки із яких в подальшому таємно викрала гроші в сумі 9240 гривень. Працівниками сектору кримінальної поліції встановлено, що дану крадіжку скоїла гр. Б., 1996 р.н., ромської національності, повідомляє Кам’янець-Подільський відділ поліції. Наразі зловмисниці оголошено...
Суспільство
Останні події в нашій країні змусили вкотре розворушити тему безпеки в закладах освіти. Минулого тижня в соціальній мережі Facebook активно почали ширитись прохання підтримати звернення до міського голови Михайла Сімашкевича, щодо встановлення відеоспостереження та тривожної кнопки у навчальних закладах Кам'янця-Подільського. Нагадаємо, що 17 жовтня у Керчі сталась жахлива трагедія. Хлопець влаштував бійню у навчальному закладі, внаслідок вибуху та розстрі...
Кримінал
Працівниками сектору кримінальної поліції Кам’янець-Подільського відділу поліції встановлено особу, яка упрожовж тривалого часу телефонувала до мешканців міста представляючись поліцейськими розповідав, що їхній син, батько або онук затриманий за скоєння злочину і перебуває у відділі поліції. Для того, щоб залагодити справу і врятувати родича, вимагав гроші, які потрібно віддати кур'єру, повідомляє Кам’янець-Подільський відділ поліції. Зловмисником виявився...
Різне
Команда сайту "3849.com.ua" продовжує недільну рубрику "ТОП-7 новин тижня", які Ви могли пропустити. Ми піклуємося, щоб наші відвідувачі були поінформовані з усіх питань. 1. На Кам'янеччині оштрафували магазин за продаж алкоголю неповнолітнім У Кам’янець-Подільському районі поліцейські виявили магазин, де продають алкоголь підліткам. 2. На Кам'янеччині сталась пожежа на полі 17 жовтня о 15:30 до Служби порятунку "101" надійшло повідомлення про пожежу тракт...
Пригоди
18 жовтня близько 15:30 місцевий житель 1988 р.н. керуючи автомобілем "ВАЗ 21011" на перехресті вулиць Драгоманова та Шевченка не впорався з керуванням, допустив наїзд на автомобіль "ВАЗ 11194". "ВАЗ 11194" був припаркований з лівого краю проїзної частини. В наслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, повідомляє Кам’янець-Подільський відділ поліції. Поліцейськими сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського відділу поліції...