Уже геть ввечері, як стемніє, виносять з хати "дідуха", несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на "теплий дух". Це — символічне палення зими, щоб "покинути кожух" — накликати весну. Коли все перегорить і нетривкий солом'яний жар погасне, дівчата розхоплюють попіл з "дідуха" і несуть на город — "щоб огірки родили".
В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — "безсмертником" або сухими васильками — "щоб Бог милував від злої напасти".
На західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — "від нечистої сили".
Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: "Дай Боже, і на той рік діждатися". Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати. Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.
У місцевостях понад Дніпром — із лівого, і з правого боку — існує такий звичай: коли принесуть з церкви свяченої води, господар робить з сухих васильків кропило і кропить свяченою водою спочатку все в хаті, а потім комору, стайню, стодолу — всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей — хлопчик чи дівчинка — і носить на тарілці пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці, вслід за ним, син пише крейдою хрест. В хаті хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині на посуді — скрізь. У господарстві кропляться свяченою водою і пишуться хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — на плузі, боронах, сівалках, косах, граблях. Кропиться свяченою водою і худоба — корови, воли, вівці, коні. Не кроплять лише свиней та курей.
Що ж до пирога, то як де ведеться: в одній місцевості хлопчина, що пише хрести, після кожного хреста повинен хоч маленьку крихітку відкусити від пирога і з'їсти. В інших — лише обносять пиріг, а після кроплення вся родина сідає за стіл, розподіляє пиріг і з'їдає його, примовляючи: "Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим".
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, "щоб хліб родився". Чия ложка вночі "сама перевернеться", той умре.
Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — "щоб добре плодилися".
Вода, освячена в навечір'ї Богоявлення — "вечірня вода" — вважається святішою, ніж з Водохрещів, і вона "зглидлива на всяке лихо".
Увечері, ще завидна, господиня світить лампу — "щоб кури неслися". В цей день не можна кликати курей голосно, бо як почує зла сусідка і промовить: "Твої кури, мої яйця", кури не будуть нестися.
Що не можна робити в Навечір'я Хрещення
Проведіть той день в спокої і гармонії, не сваріться і не ображайтеся, вважається, що пролиті сльози можуть накликати біду на весь рік. У свято не прийнято згадувати померлих.
Народні прикмети на 18 січня
- Щоб зберегти красу і молодість шкіри, у Водохресний Святвечір дівчата вмиваються снігом.
- Щоб виконати заповітне бажання, під час вечері поставте на стіл миску з водою і спостерігайте, як тільки вода в мисці ворухнеться (це відбувається приблизно опівночі), виходьте на вулицю і просіть небеса про виконання бажання.
- Якщо в Святвечір мете заметіль і дме сильний вітер - буде дощове і холодне літо.
- А ось якщо вдарять сильні морози - то рік буде дуже врожайним і успішним.
- Якщо в цей день хрестити дитину - то її чекає щасливе і вдале життя.
- У Святвечір сняться віщі сни, тому обов'язково запам'ятайте, що вам снилося.
Джерело
