Останнім часом багато думала над поняттями самооцінки і самоцінності. На перший погляд це про одне й те саме. Але для мене ці поняття зовсім відрізняються.
САМООЦІНКА - оцінювання себе, ставити оцінку. Так як робили у школі, оцінювали нас лише за виконання уроку, домашньої роботи, знань. Але, де тут про особистісні якості? характер? внутрішній світ? Лише раціональне оцінювання і все, ніякої глибини почуттів. І звикаючи до оцінювання нас у навчальні роки, ми так само вчимося оцінювати себе через призму власних досягнень (сім'я, кар'єра, фінансовий стан, зовнішній вигляд, стан здоров'я, кількість дипломів...). Тож наша самооцінка залежить від зовнішніх факторів.
САМОЦІННІСТЬ - цінувати себе. І це поняття більше про внутрішній світ. Я ціна тому, що я є, я живу, я створюю, я надихаюся, я мотивую, я надихаю, люблю... Самоцінність про внутрішній процес, який не залежить від соціуму, зовнішніх обставин, це про самоповагу, любов до себе, про фактори які не залежать від оцінки нас іншими людьми.
Як ви розумієте ці поняття?
