Юлія Руда, економіст Центру економічної стратегії.
Українці погоджуються оплачувати разом з державою медпослуги та не повністю розуміють, як влаштована медицина у селах. Результати опитування
19 жовтня парламент прийняв законопроект про медичну реформу.
Реформа вже давно назріла, оскільки в декларовану безкоштовність медицини не вірять 87% громадян, а 82% розуміють, що ця платна медицина – ще й неякісна. На це вказує дослідження, що було ініційоване Центром економічної стратегії за підтримки Посольства Чехії в Україні. Опитування проведене GfK Ukraine в липні-вересні поточного року.
Найбільше опитувані підтримують зміни, які передбачають самостійний вибір.
88% підтримки мають два елементи реформи. Перший – принцип "гроші ходять за пацієнтом", який передбачає, що держава направляє гроші саме тому лікарю і лікарні, яку обрав пацієнт. Другий – самостійний вибір сімейного лікаря, який постійно стежитиме за станом здоров’я пацієнтів. Люди підтримують елементи реформи щодо гарантованого пакету безоплатних послуг (87% підтримки). За умови існування такого пакету, українці згодні оплачувати разом із державою інші послуги – за чіткими офіційними тарифами (76% підтримки).
На що сподіваються українці
Найбільше у нинішній медицині громадян турбує стан обладнання у лікарнях. Тому основною перевагою українці вважають те, що гроші нарешті потраплять у ті лікарні, які вони обрали, та дозволять їм оновити обладнання.
83% громадян сподіваються, що лікарі вийдуть із зони комфорту, де у них є фіксована зарплата і немає причини підвищувати кваліфікацію, і почнуть конкурувати за пацієнта.
- Якісні лікарні будуть мати гроші, щоб оновлювати обладнання і ремонт - 85%.
- Лікарі конкуруватимуть за пацієнта, а тому будуть підвищувати власну кваліфікацію і краще ставитися до пацієнтів - 83%.
- Стане зрозуміло, скільки потрібно платити за кожну послугу, і ці платежі будуть офіційними - 80%.
Ризики реформи
Загалом люди менше погоджуються з ризиками, аніж з перевагами реформи.
Основний ризик, про котрий говорять українці – це те, що "Села залишаться без лікарень" – він має 68% підтримки.
При чому такий ризик вважають реальнішим жителі міст, аніж жителі сіл. Тобто існує певний інформаційний розрив між жителями міст та сіл, коли містяни не розуміють, як влаштована медицина у селах, і вірять яскравим висловам політиків.
Оцініть наскільки ви погоджуєтеся, що такий ризик реальний?
– "Села залишаться без лікарень"