У Хмельницькій області на території Бакотського скельно-печерного монастиря археологи виявили поховання дитини, що датується давньоруським періодом, бронзовий скіфський наконечник та фрагменти кераміки трипільської культури.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба"" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
На замовлення Національного природного парку "Подільські Товтри" проводились охоронні археологічні дослідження на території пам’ятки археології і архітектури "Бакотський скельно-печерний монастир". Вони мали на меті з’ясувати наявність або відсутність археологічного шару і об’єктів в місцях прокладання опор під туристичну стежку та в місці опори під дерев’яний хрест на скелі над монастирем, що був зруйнований під впливом природних чинників у 2022 році. У траншеї біля старої опори хреста було виявлено поховання. За попередніми висновками антропологині Вероніки Унгурян, це дитина віком 7-9 років, Ймовірно, воно відноситься до бакотського монастирського цвинтаря першої половини ХІІІ століття, - зазначив Нечитайло.
За його словами, давньоруські поховання досліджувались безпосередньо біля келій монастиря у 2017 та 2018 роках. Утім, на вершині гори подібні об’єкти виявлено вперше. Поруч знаходиться печера, відкрита Володимиром Антоновичем у 1883 році. Вхід до неї має вигляд спірального колодязя. У нижній частині печери було відкрито залишки двох келій.
Археолог додав, що у траншеї біля опори хреста виявлено фрагменти ліпного посуду та крем’яне знаряддя, які потребують додаткових заходів з ідентифікації. У ній також знайшли бронзовий скіфський наконечник стріли. За висновками фахівця старожитностей ранньої залізної доби Олександра Могилова, вістря стріли датується кінцем VII – першою половиною VI століття до нової ери.
Окрім того, на майданчику, де починаються східці з перилами до монастирських печер, на нижньому плато виявили потужний культурний шар давньоруського часу та фрагменти кераміки трипільської культури, які у цій локації зустрічаються вперше.
Зондажні дослідження мали невеликий об’єм, але дозволяють по-новому поглянути на відому пам’ятку, уточнити її межі, топографію та історію кожної невеликої ділянки давньої Бакоти, що в цілому робить багатшою картину її минулого, - зауважив Нечитайло.
Як повідомляв Укрінформ, на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському під час реконструкції дитячого майданчика археологи виявили залишки наземної споруди трипільської культури, велику кількість кісток овець та корів, а також фрагменти посуду та люльок.