З 20 серпня 2020 року в приміщенні Галереї мистецтв діє виставка творчих робіт київських митців "EXPRESSUS". В проєкті беруть участь твори мисткині, художниці Міли Шиліної, художника костюмів, сценографа та живописця Ганни Іпатьєвої, мисткині Євгенії Кузьменко, графіка, плакатиста Миколи Гончарова, дизайнера, завідувача Музеєм Шолом-Алейхема Ірини Климової, художниці Олени Яновської, композитора, мультиінструменталіста, дизайнера Данила Перцова та скульптора, художника, члена Національної спілки художників України Михайла Карловського.
"EXPRESSUS" - виразний, ясний, явний. Сама назва виставки відображає нестримність, виразність часу та існування суспільства на сьогоднішньому етапі. Кожна робота виставки сповнена змісту одномоментного відчуття, щосекундного настрою, трансформація одвічних людських жадань у прості форми та образи. «Тут і зараз» - надважливо не пропустити жодну мить життя, жити на повну, цінувати життя.
Твори і прості і, водночас, складні для сприйняття. Вони примушують зупинитися і заглибитися в роздуми, зрозуміти час, оточуючий світ, поринути у метафізику предметів і явищ, налаштовуючи глядача на споглядання себе із зовні.
Виставка діятиме до 20 вересня 2020 року.
Довідка
Микола Гончаров, народився у Києві в 1972 році.
Освіта: Республіканська середня художня школа, Національна академія образотворчих мистецтв та архітектури (майстерня книжкової графіки, керівник – професор Чебаник Василь Якович).
Працює художником в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Національному Меморіальному Комплексі Героїв Небесної Сотні - Музеї Революції Гідності.
Неодноразовий переможець конкурсу СТОП ЦЕНЗУРА.
Микола Гончаров – визнаний майстер графічного мистецтва - блискуче опанував плакатну виразність завдяки унікальній здатності створювати
асоціативно влучні та змістовні образи-символи. Його плакат не обтяжений зайвими деталями, лаконічний і вишуканий. Авторський плакат Миколи Гончарова зазвичай глибший та суб’єктивніший у порівнянні з іншими зразками цього різновиду тиражної графіки, це – витвір мистецтва, в якому поряд з проголошенням базових суспільних цінностей можна вловити і прояви характеру автора, прочитати його особистісне переживання теми.
Міла Шиліна, (нар. 26 листопада 1969, Київ) — українська мисткиня, художник.
Жанр: графіка, живопис Стиль: реалізм
Виставкова діяльність 2019 травень - персональна виставка графіки на тему Книги Естер в музеї Шолом-Алейхема в м.Київ
Твори знаходяться в приватних колекціях України, Австрії, Литви, Німеччини, Індії, Грузії, Франці
Ганна Іпатьєва, художник костюмів, сценограф, живописець.
Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (1991-1995) – майстерня монументального і храмового живопису академіка М.А. Стороженка та аспірантуру в цій же майстерні (1995-1998).
Навчалась в РХСШ ім Т.Г. Шевченко ( 1982-1989) та закінчила 1-й курс в ЛНАМ на факультеті ткацтва і батику ( 1989 -1990) член НСХУ (1995 – 2012)
З 1988 року бере участь у художніх виставках в Україні та за її межами. Живописець, художник театру, художник костюмів до театральних вистав.
Основні виставки:
2018- Далеко і Близько. Галерея Триптих Арт, Київ
2016 ~ Костюм на сцені і подіумі~ Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України 2016 ~ Трієнале сценографії ім. Даниїла Лідера до 100 річчя – Київський Національний Музей Російського Мистецтва ( 2013, 2010 рр)
2015 ~ Театральний Костюм на рубежі 19-20 сторіччя 2011 ~ Життя як Чудо ~ галерея 36, Київ
2003 ~ Esse Homo~ фонд сприяння розвитку мистецтв, Київ 2002 ~ Ортодокси ~ галерея ~Університет~ Київ
2001 ~ Виставка театральних і живописних робіт, костюмів і декорацій~ галерея мистецтв Лавра, Київ
2000~ Погляд у модерн~ галерея 36, Київ
2000 ~ Від Школи до Храму ~ виставка учнів майстерні Миколи Стороженко , Український дім 2000 ~ виставка у галереї банку Австрія, Відень
1999 ~ панно Гіпербореї ~ галерея Персона, Київ 1999~ центр Sovi Art, Київ – TV центр, Магдебург 1998 ~ Big Art~ галерея мистецтв Лавра, Київ
1997 ~ виставка панно в інтер’єрі церкви, Вінниця 1997 ~ театральні проекти ~ галерея Лавра, Київ
1995 – панно ~Біблейські мотиви~ галерея Дім Міколи, Київ 1995 ~ New Vision~ Національний музей України
Ірина Климова, 19.01.1952 р.
З 2008 і дотепер - завідувач Музеєм Шолом-Алейхема (філія Музею історії Києва). До того - керівник артпрограм Інституту юдаїки (м. Київ). Автор багатьох статтей, присвячених образотворчому мистецтву, творчості художників України. З 1976 р. працює в галузі промислової графіки та дизайну, брала участь у багатьох вітчизняних та закордонних персональних та групових виставках живопису та графіки. Довгий час була членом редколегії та художником-дизайнером художньо-публіцистичного альманаху Інституту юдаїки «Єгупець». Організовувала та брала участь у численних культурно- просвітницьких та освітніх проектах.
Персональні виставки
2019р. Шоколадний будиночок, філія Київської національної галереї 2014р.,2015р. Музей Шолом-Алейхема (філія Музею історії Києва) 2002р. - Галерея «Тадзіо»
2002р-.Єврейський Культурний Центр «Кінор» 1997р. -«Галерея "36"», Київська Спілка Художників 1996р.- Хасидський музей мистецтв, Нью-Йорк, США 1991 Республіканський Центр «Український дім»
Брала участь у численних групових виставках в Україні та за кордоном (США, Великобританія, Ізраїль)
Михайло Карловський, (нар. 26 травня 1968, Миколаїв) — український скульптор, художник, член Національної спілки художників України (з 1995).
Жанр: монументальна скульптура Навчання: Київський художній інститут, Вища школа мистецтв і дизайну Бург Гібіхенштайн
Скульптор Михайло Карловський послідовно працює у традиціях неокласики, що, загалом не суперечить апріорі цитатній концепції постмодернізму. Антропоцентричність його світогляду дозволяє митцю втілити будь-яку ідею у вигляді реалістично виконаних чоловічих, жіночих та дитячих фігур, що інтерпретують чи ілюструють суттєві роздуми, стани та настрої сучасної людини. Герої біблійних історій та античних мітів — а це магістральна тематика станкової скульптури Михайла Карловського — втілюють архетипові переживання тих аспектів людської природи, які насправді так мало змінились під впливом цивілізації загалом та негативного досвіду іудео-христианських відносин зокрема. Торкаючись гострих чи проблемних питань, скульптор парадоксальним чином надає своїм героям обрисів, що фіксують відчуття світлої гармонії та спокою, що традиційно вирізняють класичні та неокласичні твори від, наприклад, експресивності, властивої творчому пошуку деяких представників постмодернізму.
Твори Михайла Карловського зберігаються, зокрема, у «Moritzburg Foundation» — художньому музеї Саксонії-Анхальт (Німеччина, Галле), у приватній колекції принца Монако, Альбера, а також в інших приватних збірках Німеччини, України, Бельгії, Франції, Канади, Великої Британії, Аргентини та США.
Данило Перцов, (нар. 10 січня 1973 р.) — український композитор, мультиінструменталіст, дизайнер, член Спілки композиторів України. Народився в Києві в сім'ї відомих художників-графіків. Початкову освіту здобув у Київській спеціалізованій музичній школі імені Лисенка, де факультативно займався композицією в класі В. Пацукевича. 1992 відбувся творчий дебют композитора на фестивалі «Прем'єри сезону», де прозвучав твір «Кондукт Бабиного яра» у виконанні ансамблю «Київська камерата» під орудою В. Сіренка.
У 1992—1998 навчався в Київській консерваторії (клас композиції М. Скорика, потім М. Денисенко). В ці роки захопився автентичним виконавством, наразі грає на шалмеї, цинку та поморті. Входив у композиторське об'єднання «ВІССГ», поряд з Григорієм Немировським, Вікторією Польовою, Святославом Луньовим, Сергієм Ярунським, Веніаміном Левицьким, Сергієм Зажитьком і Людмилою Юріною.
У 1998—2001 стажувався в аспірантурі в класі Л. Колодуба.
В ці ж роки брав участь в театральних проектах — спектакль «Морфій, звуки» Дмитра Богомазова, хореографічний етюд «Овса і Пітер» Лариси Венедиктової, «опера в трьох наближеннях» Virginalia для двох танцюристів, верджиналу, гітари та 6-канальної плівки (разом з Михайлом Стрельніковим та Вадимом Трінчим) також у ряді перформансів.
У 2006 році був виконаний «Кецалькоатль» для тріо «САТ» та електронної доріжки, у виконанні брало участь угрупування «TanzLaboratorium» під проводом Лариси Венедиктової. У 2008 разом з Богомазовим, Венедиктовою та Олександром Другановим була створена електроакустична опера «Солодких снів, Річарде», де виступив як композитор, постановник та програміст. У 2010 році стажувався у Марка Холоневського в Кракові.
З 2005 року грає в ансамблі «Хорея Козацька» під проводом Тараса Компаніченка. У 2010 році спільно з Олегом Тімофєєвим заснував проект «Sarmatica»
Олена Яновська
Закінчила архітектурний факультет Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у 1993 р. Працювала у майстерні заслуженого архітектора України Т.Г. Довженка. Брала участь у бієнале графіки OSTEN 1996 у Скоп’є (Північна Македонія)
Почала працювати у техніці батик з 1995 р. Лауреатка фестивалю «Дні Національної моди 1997» у складі творчого колективу (ІІ місце за колекцію одягу з шовку, розписаного у техніці батик).
Роботи здійснені в рамках власних проєктів зберігаються у приватних колекціях в Україні, Швеції, Італії, Америці, Ізраїлі.