Бандура як стиль життя

Спецтема від "3849.com.ua" - "Знайомі незнайомці". Журналісти сайту будуть знайомити читачів із творчим масивом Кам'янця-Подільського, щоб імена тих, які відомі далеко за межами міста або й країни були відомі у рідному краї.

Дмитро Бачинський, бандурист, заступник директора із навчально-виховної роботи, викладач класу бандури Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи імені Фадея Ганіцького, викладач класу бандури Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв, аспірант Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Народився 19 березня 1986 року в Білій-Церкві Київської області. Навчався в Стрітівській ВПШКМ і К-ПНУ. Одружений, виховує доньку Поліну.

Коли вирішили стати музикантом?

Навчання музиці розпочав у Тетіївській районній музичній школі (м. Тетіїв, Київська обл.). У третьому класі загальноосвітньої школи до нас завітали викладачі музичної школи з концертом. Наступного дня я вже записався до них на науку. У дев’ятому класі закінчив музичну школу з відзнакою. І далі своє життя з музикою пов’язувати не планував. Та після закінчення загальноосвітньої школи постало питання про вступ до вищого навчального закладу. І завдяки матері я вступив до Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва, яка знаходиться в Кагарлицькому районі Київської області. Там мені пощастило потрапити в клас прекрасної людини та педагога Цуприка Мирослава Степановича.

Фото: із оосбистого архіву Дмитра Бачинського

Чому бандура?

Бандура не випадково з’явилась в моєму житті. Мама грала на бандурі, вона закінчила музичну школу по цьому інструменту. Вдома була бандура, куплена ще моїм дідом. На свята мати діставала бандуру та співала українських народних пісень. Вона і досі співає - має гарний і дзвінкий голос.

Вам подобається навчати?

Після закінчення педагогічного факультету в 2010 році, мені запропонували відкрити клас бандури в міській музичній школі. Уже в перший рік вдалося набрати 9 учнів та створити перший в Кам’янці повноцінний клас цього інструменту. Наразі без педагогічної діяльності себе вже не уявляю. Намагаємося активно пропагувати наш національний інструмент, проводимо фестивалі, концерти, знайомимось із колегами-бандуристами з всієї України. У квітні наступного року відбудеться вже ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс бандурного мистецтва "Кобзарському роду нема переводу".

Фото: із оосбистого архіву Дмитра Бачинського

З якою віковою категорію дітей працювати найцікавіше?

Маю можливість працювати і з дітьми, і студентами. Різний діапазон віку від 5 до 20 років. Кожний вік має свої особливості, тому працювати цікаво. Головне - знайти індивідуальний підхід до кожного та закласти любов і повагу до інструменту і української музичної культури.

Чи хотіли б попрацювати з зірками естради? Якщо "так", то з ким?

Останніми роками бандура як інструмент переживає піднесення. Усе більше і більше можливостей побачити і послухати провідних виконавців на бандурі. Багато сучасних гуртів запрошують бандуристів як сесійних музикантів до себе. Є гурти, де бандура є в складі - рок-гурт Тінь Сонця, наприклад. Тож, усе можливо.

Фото: із оосбистого архіву Дмитра Бачинського

Яку музику слухаєте в навушниках?

Надзвичайно різну – від капели бандуристів до рок-гуртів. Дякувати Богу, якісної музики в Україні стає все більше – є що вибрати під настрій.

Із чого розпочинаєте свій ранок?

Ранок обов’язково розпочинається з музики. Поки готується сніданок, має лунати музика. Вона дає заряд енергії на весь робочий день, допомагає прийти в тонус – така собі музична зарядка.

Складіть свій топ українських музикантів?

Останній місяць топ-5 у мене: ONUKA, KAZKA, Vivienne Mort, ДахаБраха, Фіолет.

Та майже кожного тижня відкриваю для себе новий гурт, який грає якісну музику і це тішить.

Дякую за розмову.