Священна тварина. Куди в Україні поділися корови?

«Україна – сільськогосподарська країна». Цю тезу в суспільстві активно просувають українські політики.

Справа не лише у тому, що на сільське господарство припадає 12,6% ВВП (порівняно з розвиненими країнами – це досить багато). Річ у тім, що близько третини людей (13 млн) проживають у сільській місцевості. А це величезна частка електорату – з яким охоче працюють українські політики.

Теми варіюються від пропозиції залишити мораторій на землю с/г призначення до вимоги надати фермерам більші дотації. Але серед серйозних заяв та коментарів трапляються такі, що складно сприймати всерйоз – про непросту долю українських корів.

Якщо послухати політиків, то наші годувальниці ледь не на межі вимирання, а Україна втрачає величезні обсяги молока та худоби. Серед причин називають і Угоду про асоціацію з ЄС, і розповсюдження пальмової олії, і вимоги МВФ. Нижче – розбір цих міфів.

Хто заборонив селянам продавати молоко?

З 1 липня змінюються державні стандарти для молока: тепер замість чотирьох сортів молока буде три (детальніше – дивіться у фактчеку нижче). Зі стандартів прибрали другий сорт – який переважно продавали селяни. Політики з цього приводу здійняли галас. Одним із найбільш активних був Вадим Рабінович, депутат від Опоблоку та лідер партії «За життя».

Схоже, що політик переплутав МВФ з ЄС, бо саме Угода про Асоціацію з ЄС містить вимогу про підвищення стандартів якості молока. МВФ тут ні до чого. Тепер молоко ділиться на три сорти – екстра, вищий і перший, другого немає. Таким чином висуваються вищі вимоги до молока як сировини – для споживачів це явне покращення. Це також має поглибити переробку з метою подальшого експорту до ЄС – раніше продукція з молока невідповідної якості не допускалась для споживання людьми в ЄС.

Але селянам та фермерам, звісно, доведеться підвищити якість своєї продукції – а саме, запровадити новіші технології забору молока. Фермерам у цьому можуть допомогти дотації і програми від уряду. А от селяни, які часто навіть не є ФОПами, справді можуть втратити можливість продавати молоко на заводи. Додамо, що за даними ЄБРР, 60% молока, яке надходить на молокозаводи, вироблено промисловим способом – тобто на молочних фермах, а не домогосподарствами.

Нові санітарні стандарти запроваджуються не для того, щоб «люди масово вирізали худобу», а для того, щоб підвищити якість молока, яке виробляє Україна. Виробники, які будуть дотримуватися стандартів якості, зможуть без перешкод здавати молоко переробникам. До того ж молоко від селян і раніше переважно було другосортним – тобто Асоціація з ЄС не змінила якість такого молока.

До речі, домогосподарства реалізують свої товари не лише напряму заводам. Селяни часто продають молоко на ринках. Але тут на них теж чекають зміни (див. ст 36 відповідного закону). Із вересня 2020 року необхідно буде проходити лабораторний ветеринарний контроль, який має бути на тому ж ринку. А з 2025 року і м’ясні продукти, отримані в результаті забою не на бійні, можна буде продавати лише на ринках в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, де він був здійснений.

Як ми вже писали – молоко селяни зможуть і далі продавати, якщо дотримуватимуться кращих стандартів якості забору молока. А по м’ясу вимоги не змінюються.

Щодо імпорту м’ясної продукції, то Ляшко маніпулює даними. 2017 року Україна імпортувала 130 тис. т такої продукції. Це рекорд за останні чотири роки (а не п’ять, як він каже). Однак це набагато менше, ніж 2013 (275 тис. т.).  До того ж політик «забуває» згадати, що експорт м’ясної продукції майже втричі перевищує імпорт – тобто країна є нетто-експортером цієї продукції, і там зростання не просто значне, а дійсно є рекордні обсяги за 5 років.

Скільки в Україні лишилося корів?

Скорочення поголів’я корів справді відбувається – але вже дуже давно. З 1990 року поголів’я корів скоротилося з 8,4 до 2 млн. Загальна кількість великої рогатої худоби також знижується – з 24,6 млн у 1990 році до 4 млн минулого року.

На зменшення поголів’я впливає багато факторів. У першу чергу – низька ціна на прийом молока у домогосподарств, що робить утримання корови економічно невигідним.

70% поголів’я корів знаходится у власності населення, часто – у людей похилого віку, яким важко утримувати корів. До того ж і кількість населення в Україні знижується, а середній вік – зростає, що теж не сприяє нарощуванню поголів’я у домогосподарствах.

Ще однією з причин називають зменшення інвестицій у галузь тваринництва в зв’язку з вищою рентабельністю товарного зерна та олійних культур. Наприклад в 2016 році  рентабельність зерна складала 37,8%, ВРХ (-)24,8%, свинини (-) 4,5%.

На жаль, інформацію про «ікру отакенними ложками» перевірити неможливо.

Vox Connector, спеціально для "3849.com.ua" - Сайту міста Кам'янця-Подільського.

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Викладення
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку