42 км за 3 год 31 хв.: кам’янчанин подолав "Volkswagen Prague Marathon"

6 травня в самому серці Чеської республіки – Празі – пройшов марафон «Volkswagen Prague Marathon», в якому взяв участь кам’янчанин Вадим Рудик.

Марафонський біг один із найскладніших і найтаємничіших спортивних заходів у світі. Це заняття для тих, хто може йти вперед не дивлячись ні на що, йти вперед, коли, здається, закінчилися останні сили. Йти, як це робив давньогрецький воїн Фідіппід, який пробіг з поселення Марафон до Афін аби принести звістку про перемогу греків над персами в Марафонській битві. Він без відпочинку біг 42 км 195 м і щоб увічнити цей його подвиг та пам’ять про перемогу грецьких військ в легкій атлетиці з’явився біг по шосе на найдовшій дистанції, тобто марафонський біг.

"Volkswagen Prague Marathon" вразив своєю масштабністю. Празький марафон започаткований в 1995 і щорічно збирає тисячі прихильників легкоатлетичного бігу. Загалом цьогоріч в марафоні взяли участь близько 10 000 тис. охочих з усіх куточків світу, хоча й не всім було під силу дістатися фінішу. 

Кам’янчанин Вадим Рудик взяв участь в цьому марафоні. Він проходив з 09:00 ранку і до останнього фінішера. Вадим пробіг його за 3 год. 31 хв. – це його особистий рекорд і чергова перемога. Свій перший марафон він пробіг десь за 3 год. 37 хв. 

На рахунку Вадима це вже шостий марафон. Один з них був нічним і проходив у Києві. Вадим брав участь і в українських стартах. Коштують вони значно дешевше, ніж за кордоном. Участь в празькому старті коштувала 100 євро, в українських стартах десь 300-500 грн.

Багато хто боїться цих марафонів, боїться навіть цього слова, та й сама цифра 42 кілометри неабияк лякає. Але разом з тим в травні в Хмельницькому проходитиме старт, не марафон і не пів марафон, але будуть старти 3, 5 км. Тобто, біг в Україні популяризується. В минулому році дуже хороший півмарафон проходив у Чернівцях – 21 км - надзвичайно високого рівня. Учасникам на будь-якому змаганні з бігу надають медичну допомогу, додаткове харчування, масаж. І неважливо чи він проходить в Україні, чи за кордоном.

Вадим займається спортом з дитинства. Він хмельничанин, займався в Хмельницькому регбі довгий час, коли навчався на  на факультеті підготовки слідчих кадрів органів СБУ в Харькові без хорошої фізичної підготовки не обходилось, працювавши в Кам’янці в правоохоронних органах раз в тиждень займався футболом. В 2012 році Вадимові випала нагода займатися в спортивному залі і з тих пір почав серйозно бігати і реєструватися на марафони.

Сім’я Вадима дуже спортивна. Разом з дружиною Наталією вони виховують двох діток - донечку Владиславу 8 років і 3-літнього синочка Богдана, дітки активно займаються плаванням, а Наталія захоплюється фітнесом. Побувавши в Празі, надихнувшись атмосферою Наталя зрозуміла, як класно бути вболівальником, тому що вона була дотичною до тої перемоги, коли її чоловік пробіг таку відстань і показав хороший результат. 

В Празі дуже розвинена ця культура, люди, навіть чужі, вболівають, кричать, дують у трубки, які вболівальникам спеціально роздають. І всі підтримують кожного, не дай Бог, хтось спіткнеться, чи впаде, чи сяде – всі йому кричать, аплодують і не важливо на якій мові.

Наталія теж планує взяти участь в півмарафоні, але ще готується. На таких змаганнях бувають випадки коли учасників забирає швидка, а 10 кілометрів бігу без підготовки можуть закінчитися летально.  

Для того, щоб пробігти марафон, Вадим, маючи досвід, за два місяці до марафону старався пробігати 40-50 км. в тиждень, бо змагався не з кимось, а з самим собою.

Марафон – це не лише спортивне змагання, це справжнє випробування сили волі, духу та витривалості.

В житті нам часто доводиться змагатися, хоч ми і не називаємо будь-яку конкурентність змагання. У багатьох публічних сферах про це не прийнято заявляти, а спорт саме для цього. Тут змагаються не тільки з кимось, але й з собою. Доводять не тільки комусь, а й собі. Це чи не єдина можливість заявити про змагання між рівними. Тому багато хто обирає марафон.