Новий закон про житлово-комунальні послуги

Верховна Рада ухвалила закон №1581-д про житлово-комунальні послуги. Тепер протягом року мешканці багатоквартирних будинків повинні визначитися з управителем та порядком укладання договорів з постачальниками комунальних послуг. Якщо ж цього не станеться, управителя їм призначить районна адміністрація.

Чотири варіанти розвитку подій

Закон передбачає чотири моделі відносин споживачів багатоквартирного будинку з монополістами:

Варіант перший – індивідуальний договір.

Власник квартири укладає прямий договір з постачальником послуг (водоканал, теплокомуненерго і т. д.), і останній повністю відповідає за якість наданих послуг у квартиру. У такому разі споживачу доведеться платити не тільки за саму послугу (куб води або газу), але й оплачувати монополісту обслуговування внутрішньобудинкової мережі, а також платити за те, що він обслуговує вас як споживача в будинку: розподіляє показання внутрішньобудинкових лічильників між квартирами, здає на перевірку квартирні лічильники тощо. Все це увійде в плату за абонентське обслуговування, яка законом запроваджується лише для індивідуальних договорів, інші варіанти відносин з монополістом абонентської плати не передбачають.

Варіант другий – колективний договір.

Колективний договір від імені кожного споживача та за його рахунок укладає уповноважена особа, тобто ОСББ. У цьому випадку власник квартири зберігає персональну відповідальність перед монополістом за своєчасну оплату комунальної послуги, однак монополіст не відповідає за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, цим займається ОСББ. Як пояснила заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак («Самопоміч»), багато ОСББ не хочуть давати монополісту доступ до своїх внутрішньобудинкових мереж, однак хочуть зберегти відповідальність кожного жителя за оплату свого рахунку.

Варіант третій – колективний споживач.

ОСББ укладає договір з монополістом від свого імені як юридична особа. В такому випадку відповідальність монополіста за надану послугу закінчується на вході в будинок, а розподілом послуги всередині будинку займається ОСББ. Воно ж і відповідає за оплату послуг всіх мешканців. Тобто, якщо мешканці будинку не платитимуть і ОСББ не зможе розрахуватися з монополістом, постачальник завжди зможе відключити послугу на вході в будинок.

Варіант четвертий – статус-кво.

Протягом року мешканці будинків повинні зібратися і прийняти рішення з приводу управителя. В цей час продовжують діяти індивідуальні договори з постачальниками комунальних послуг, проте за внутрішньобудинкові мережі ніхто відповідальності не несе. Тобто за неякісну послугу (холодна батарея або низький тиск газу) монополіст завжди зможе послатися на проблеми всередині будинку, і мешканці будуть змушені самі усувати проблему. Якщо ж протягом року власники квартир не визначаться з управителем, їм його призначить райдержадміністрація.

Боржники будуть платити пеню

Думки експертів з приводу ухваленого закону розділилися. Голова правління громадської організації «Нова Україна Комунальна» Андрій Ведмідь вважає його лояльним. «З моєї точки зору, закон повинен бути більш жорстким для того, щоб реформи проходили більш швидко. Наприклад, слід було вказати, що житель не «має право», а «зобов’язаний» обрати управителя», – вважає він.

Втім, закон лояльний не у всьому. З 1 січня 2019 року ним вводиться поняття пені за несвоєчасно сплачені комунальні послуги. Її розмір складе 0,01% за кожен день прострочки. Цей момент викликав гарячі суперечки в ході обговорення закону в парламенті. «Ви голосуєте про накладення пені на громадян, 60% яких знаходяться за межами бідності, які виживають і не можуть оплатити навіть ту частину, яку не покриває субсидія», – зверталася до колег нардеп Олександра Кужель («Батьківщина»).

Вона також звернула увагу на питання перевірки якості надаваних комунальних послуг. «Я зараз маю протоколи з десяти районів Дніпропетровської області, де ми самі робили з громадянами заміри, скільки часу закипає 1 літр води, щоб показати, що монополіст вранці і ввечері робить малий тиск газу. Але далі має право це перевірити і прийняти рішення хто, ви думаєте, згідно із законом? Той самий монополіст, – каже нардеп. – Беріть ви проби себе, міряйте скільки завгодно, але в законі крім монополіста прийняти рішення і покарати ніхто не може. Тобто ми щуку кинули у річку».

За все відповідають мешканці

Голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко вважає, що автори закону сповідують політику «батога» по відношенню до мешканців багатоквартирних будинків: «Я вважаю, що без «пряника» у вигляді державної підтримки на капремонти або на енергозбереження закон призведе до загострення ситуації. Ідеологія така – запхнути всі проблеми всередину будинку і сказати: а тепер, люди, ви власники цього будинку, розбирайтеся, робіть, що хочете».

З ним солідарні й деякі депутати. «Ці хвалені реформи про перехід на управителів, про так званий «вихід з рабства» і так далі закінчилися тим, що житлово-комунальне господарство, саме той фонд, який був у комунальній власності, а це переважна більшість житлового фонду, розвалюється з більшими темпами, ніж раніше, – каже нардеп Юрій Левченко (позафракційний). – І тільки тепер місцеві влади вмивають руки і кажуть: «ми тут ні при чому». Хоча насправді за законом вони «при чому», тому що вони балансоутримувачі».

Спілкуючись з журналістами, ініціатор закону Альона Бабак висловила сподівання, що органи місцевого самоврядування все ж підтримають громадян через місцеві програми співфінансування капітальних ремонтів багатоквартирних будинках.

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
161 перегляд у липні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Викладення
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань