Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я.

Основний ризик медреформи – доведеться платити двічі. Подолати його дозволять конкурентні тарифи на медичні послуги.

Держава витрачає на охорону здоров’я 3,5% ВВП. В принципі, не так вже й багато. Однак ще 3,5% ми докладаємо зі своїх кишень – купуючи за власний кошт ліки та даючи лікарям неформальні платежі.

Коли ми планували медичну реформу, ми поставили перед собою дві основних цілі.

Перша – побудувати систему, при якій тягар витрат людей на охорону здоров'я буде з часом знижуватися, систему, яка дозволить перекласти фінансові ризики з людини на державу.

Друга – покращити сервіс, підвищити якість надання медпослуг. Це можливо за умови, якщо постачальники послуг (лікарні та лікарі) конкуруватимуть за пацієнтів.

Найголовніша "цеглина" медреформи – принцип "гроші ходять за пацієнтом". Він полягає у тому, що держава припиняє сліпо утримувати медзаклади. Держава укладатиме з медзакладом договір, згідно з яким виділятиме йому кошти за конкретні послуги надані конкретній людині. Медичні заклади перетворяться на некомерційні підприємства. Вони зможуть залишатися у державній або комунальній власності, але вже в статусі підприємств. Для того, щоб отримати дохід, їм потрібно буде його заробити.

В свою чергу людина отримає реальне, а не номінальне право обрати собі медичний заклад та лікаря. Фактично пацієнт "своїми ногами" визначатиме, куди держава повинна буде спрямувати кошти. А в медичного закладу буде чітке розуміння – за кожним пацієнтом прийде реальне фінансування.

Основний ризик медреформи: доведеться платити двічі.

Найбільша "ракова пухлина" медичної економіки – це неформальні платежі. Вони є просто величезними. Подолати їх буде важко, тому що вони дуже глибоко вкоренилися в систему.

Але коли держава розрахує тарифи на медпослуги і платитиме лікарні за цими тарифами, і медзаклади, і пацієнти зможуть відмовитись від неформальних платежів.

Важливий момент – тарифи мають бути достатньо високими, щоб оплатити лікарні всі видатки на надання цієї послуги.

Чи вистачить у держави коштів на покриття цих витрат?

Вже зараз можна сказати, що відповісти на це питання буде непросто, тому що у держави виникне багато спокус: пообіцяти людям забагато безкоштовних послуг, встановити трішки нижчі тарифи, щоб зекономити на видатках.

Свого часу низькі тарифи встановили Молдова та Киргизстан, однак це не вирішило проблему з корупцією. Медичні заклади отримували низький дохід, люди продовжували нести неформальні платежі.

 

 У 2020 році, коли реформа розповсюдиться на всі види медичної допомоги, основним завданням держави буде – встановити чесні ринкові тарифи на медичні послуги.

Додатково. 26 жовтня у Києві відбулася конференція "Чого нам чекати від осені реформ". Захід ініціював Центр економічної стратегії, VoxConnector виступив партнером. Дискусійна панель "Реформи соціальної сфери" була присвячена, зокрема, обговоренню новацій в системі охорони здоров'я.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк презентував ключові цілі та ризики втілення медреформи. Відеозапис промови доступний за цим посиланням https://youtu.be/arXZa1sPNsg?t=59m30s

3849.com.ua

Як ринкові тарифи на медпослуги ліквідують корупцію в лікарнях

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я.

Основний ризик медреформи – доведеться платити двічі. Подолати його дозволять конкурентні тарифи на медичні послуги.

Держава витрачає на охорону здоров’я 3,5% ВВП. В принципі, не так вже й багато. Однак ще 3,5% ми докладаємо зі своїх кишень – купуючи за власний кошт ліки та даючи лікарям неформальні платежі.

Коли ми планували медичну реформу, ми поставили перед собою дві основних цілі.

Перша– побудувати систему, при якій тягар витрат людей на охорону здоров'я буде з часом знижуватися, систему, яка дозволить перекласти фінансові ризики з людини на державу.

Друга– покращити сервіс, підвищити якість надання медпослуг. Це можливо за умови, якщо постачальники послуг (лікарні та лікарі) конкуруватимуть за пацієнтів.

Найголовніша "цеглина" медреформи – принцип "гроші ходять за пацієнтом". Він полягає у тому, що держава припиняє сліпо утримувати медзаклади. Держава укладатиме з медзакладом договір, згідно з яким виділятиме йому кошти за конкретні послуги надані конкретній людині. Медичні заклади перетворяться на некомерційні підприємства. Вони зможуть залишатися у державній або комунальній власності, але вже в статусі підприємств. Для того, щоб отримати дохід, їм потрібно буде його заробити.

В свою чергу людина отримає реальне, а не номінальне право обрати собі медичний заклад та лікаря. Фактично пацієнт "своїми ногами" визначатиме, куди держава повинна буде спрямувати кошти. А в медичного закладу буде чітке розуміння – за кожним пацієнтом прийде реальне фінансування.

Основний ризик медреформи: доведеться платити двічі.

Найбільша "ракова пухлина" медичної економіки – це неформальні платежі. Вони є просто величезними. Подолати їх буде важко, тому що вони дуже глибоко вкоренилися в систему.

Але коли держава розрахує тарифи на медпослуги і платитиме лікарні за цими тарифами, і медзаклади, і пацієнти зможуть відмовитись від неформальних платежів.

Важливий момент – тарифи мають бути достатньо високими, щоб оплатити лікарні всі видатки на надання цієї послуги.

Чи вистачить у держави коштів на покриття цих витрат?

Вже зараз можна сказати, що відповісти на це питання буде непросто, тому що у держави виникне багато спокус: пообіцяти людям забагато безкоштовних послуг, встановити трішки нижчі тарифи, щоб зекономити на видатках.

Свого часу низькі тарифи встановили Молдова та Киргизстан, однак це не вирішило проблему з корупцією. Медичні заклади отримували низький дохід, люди продовжували нести неформальні платежі.

У 2020 році, коли реформа розповсюдиться на всі види медичної допомоги, основним завданням держави буде – встановити чесні ринкові тарифи на медичні послуги.

Додатково. 26 жовтня у Києві відбулася конференція "Чого нам чекати від осені реформ". Захід ініціював Центр економічної стратегії, VoxConnector виступив партнером. Дискусійна панель "Реформи соціальної сфери" була присвячена, зокрема, обговоренню новацій в системі охорони здоров'я.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк презентував ключові цілі та ризики втілення медреформи. Відеозапис промови доступний за цим посиланням https://youtu.be/arXZa1sPNsg?t=59m30s

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Викладення
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати