11 вересня - Усікновення глави Іоанна Предтечі: Історія свята

11 вересня православні християни згадують Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна - насильницьку смерть великого пророка.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, в рамках спільного проекту, публікує матеріал, підготовлений редакцією журналу "Фома в Україні".

Він передбачив пришестя Месії і хрестив Господа Ісуса Христа у водах ріки Йордан. "Нема долі більш величної і більш трагічної", - писав митрополит Сурожский Антоній у своїй проповіді на Усікновення глави Іоанна Предтечі.

У цей день Українська Православна Церква згадує новозавітні події, описані в 14-му розділі Євангелія від Матвія і 6-му розділі Євангелія від Марка.

Святого Іоанна Хрестителя, який передбачив пришестя Месії і хрестив Ісуса Христа в річці Йордан, уклали в темницю за наказом царя Ірода Антипа. Ірод в той час правив в Галілеї, і великий пророк викривав гріхи та злочини його і його оточення. Тетрарх (тобто один з чотирьох римських правителів Іудеї) боявся стратити святого: його любив народ, і Ірод боявся народного гніву. Але дружина його брата Іродіада, з якої він жив разом, намовила свою дочку Соломію обманом змусити царя вбити в'язня. На бенкеті Соломія танцювала для Ірода. Танець так сподобався йому, що він поклявся виконати будь-яке її бажання. Соломія попросила голову Іоанна на таці. Ірод виконав прохання. Так пророк прийняв мученицьку смерть.

Смертельний танець

Що можна їсти в свято Усікновення глави Іоанна Предтечі

У цей день - суворий піст. Постять не їдять м'ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією. Гастрономічні обмеження в це свято - вираз нашої скорботи стосовно смерті великого Іоанна Хрестителя.

Глава Іоанна Предтечі - історія святині

Через багато років після страти Іоанна Предтечі земля, в якій спочивала посудин з його святою головою, перейшла у власність благочестивого вельможі Інокентія. Посудину виявили під час будівництва церкви. Це було перше чудесне набуття глави Іоанна Хрестителя.

Від святині стали відбуватися чудеса. Інокентій благоговійно зберігав главу пророка, а незадовго до своєї смерті знову зарив її в тому ж місці - щоб вона не була зневажена іновірцями.

За переказами, під час правління імператора Костянтина святий Іван Хреститель з'явився двом ченцям - паломникам, які приїхали до Єрусалиму. Вони відкопали посудину з його святою головою і вирішили привласнити велику святиню собі. Сховали в мішок і вирушили додому. По дорозі вони зустріли гончаря, якому довірили нести дорогоцінну ношу. Предтеча знову з'явився - гончарю. По слову пророка цей благочестивий чоловік покинув ченців разом з главою пророка. Запечатану посудину передавали в його родині від покоління до покоління.

Як говорить переказ, потім святиня потрапила до рук єретика - священика Євстафія. Він був послідовником єресі аріанства. Користуючись чудодійною силою, що виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь. Але таємне стало явним - блюзнірство відкрилося. Євстафій закопавши святиню в печері поруч з Емессой, бажаючи потім повернутися і забрати її.

Єретику не вдалося повернути собі голову пророка: в печері заснували монастир. У 452 році архімандриту монастиря Маркелові з'явився Іоанн Хреститель. Святий вказав, де покоїться його глава. Це було друге чудове набуття глави Іоанна Хрестителя. Її перенесли в Емессу, а потім до столиці Візантії - Константинополь.

У 850 році голову пророка знову перенесли в Емессу, а потім, під час набігу сарацинів, в Комани. Коли в Команах почалися іконоборні гоніння, святиню сховали. Коли іконошанування було відновлене, Патріарх Ігнатій під час молитви отримав свідчення про місце, де зберігається чесна глава. Святиню знайшли - це було третє чудове набуття глави Іоанна Хрестителя. Голову перенесли в придворну церкву. Зараз частина її зберігається на Святій Горі Афон.

Перше і друге чудове набуття глави Іоанна Хрестителя Церква згадує 9 березня за новим стилем (24 лютого за старим стилем). Свято третього обрітення глави святого Іоанна Предтечі - 7 червня за новим стилем (25 травня за старим стилем).