Чому сусіди сплачують за тепло менше або Від чого залежать нарахування за тепловими лічильниками

Наприкінці минулого року уряд зобов’язав органи місцевої влади забезпечити встановлення лічильників обліку тепла в усіх будинках. І поки по Україні кількість багатоповерхівок, що обладнані тепловими лічильниками становить близько 60%, у Кам’янці-Подільському вже забезпечено стовідсотковий облік теплової енергії. Тож сплачують кам’янчани лише за фактично спожите їхнім будинком тепло. Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №865 від 30 листопада 2016 р. нарахування оплати за опалення в будинках без лічильників тепла також здійснюється на основі середньозважених показників споживання теплової енергії будинками, що обладнані приладами обліку.

Досить часто у здавалося б однакових будинках лічильники фіксують різні показники спожитого тепла. Як наслідок, порівнявши платіжки із сусідніми будинками, мешканці вважають свої нарахування невірними і скаржаться, що сплачують за тепло набагато більше, аніж їхні сусіди з будинку поруч. Однак зазначимо, що маючи тепловий лічильник, не можна беззаперечно проводити порівняння показників спожитої енергії, а, тим більше, вважати, що воно має бути таким самим, як і в сусідніх будинках. Адже на об’єми споживання теплової енергії, а відповідно й на нарахування впливає чимало факторів. Їх і спробуємо проаналізувати.

Перш за все зазначимо, що лічильник тепла – це не засіб економії, а лише необхідний і стимулюючий до неї чинник. Він фіксує реальний обсяг теплової енергії, що була використана для опалення будинку за певний час. Для споживача встановлення приладу обліку теплової енергії замінює систему оплати за нормативом на систему оплати за фактично спожите тепло. Як правило, в підсумку сума платежів виходить менша. Втім вважати, що в сусідніх будинках вони мають бути однаковими – помилково. Адже на споживання будинком теплової енергії впливає багато факторів. Серед них варто виділити наступні:

• похибка обчислення теплової енергії тепловими лічильниками (+/- 4-6%);
• теплотехнічні характеристики житлових будинків (матеріал стін, наявність пластикових вікон у будинку, утеплення тамбурів, підвалів, сходинкових маршів, теплоізоляція трубопроводів та їх діаметр, кількість встановлених індивідуальних систем опалення, висота стелі помешкання і т.д.);
• місце розташування будинку (північна сторона втрачає на 10% теплової енергії більше, ніж південна);
• температурний режим в помешканнях (при зміні на 1оС використання теплової енергії змінюється на 5%);
• дата, коли були зняті показники лічильників в окремо взятому будинку;
• підключення до котельні.

Якщо у вашому будинку встановлено лічильник, нарахування за спожиту ним теплову енергію проводиться відповідно до показів теплового лічильника. Порівняємо суму нарахувань за один квадратний метр площі житла та затверджений НКРЕКП тариф по нормі споживання. При розрахунковій середній опалювальній температурі -0,1оС тариф згідно з нормою споживання становить 43,09 грн./ м кв. Тоді як середній показник нарахувань по тепловому лічильнику за листопад становив 20,32 грн./м кв. (при середній добовій температурі +1,94оС). В грудні, коли середньодобова температура зовнішнього повітря знизилася до -1,37оС нарахування по будинках становили в середньому 24,31 грн./м кв. Тобто, наявність приладів обліку теплової енергії дозволила сплачувати за тепло ледь не вдвічі менше, ніж за нормативним тарифом.

За оцінками експертів, повний облік споживання дасть змогу мешканцям багатоповерхівок заощаджувати на опаленні в середньому 25%. На найбільшу економію завдяки встановленому тепловому лічильнику камֹ’янчани можуть розраховувати період, коли опалювальний сезон уже розпочався, але на вулиці ще досить тепло. Однак об’єктивно аналізувати і порівнювати споживання теплової енергії багатоповерхівками можна буде лише після повного завершення опалювального сезону.