До нас приблудилося кошеня...Або як рятувати тварин в Кам'янці-Подільському

Такими, або будь-якими іншими (частіше - "знайшли покинуте кошеня або цуценя") словами, починаються сотні сумних історій про покинутих тварин в Кам'янці-Подільському. Зізнаюся, я і сама неодноразово потрапляла в подібні ситуації, бо пройти повз нещасну тварину фізично не можу, але все якось нам щастило: або хтось забирав тваринку собі додому, або на роботу, або ми просто облаштовували для тварин "перетримку" на час пошуків нового дому.

Та от на днях до нас по дорозі додому прибилося кошеня. Пухнасте, розумне, пробігло за нами дуже довго (чи то той хлібчик з маслом так подіяв, яким ми його пригостили?). Зрозуміло, що постало питання - куди ж його подіти? Вдома є своя кішка, яка його б'є, та і мешкаємо ми в орендованому житлі, самих виженуть на вулицю з двома котами.

Що пропонує мережа

Пошуки я почала, звісно, з Інтернету. На запит "притулок для тварин в Кам'янці-Подільському" першим з результатів опинився сайт "Жовті сторінки", який запевнив мене, що є така собі Інкубаторна станція, яка начебто належить до притулків. Але на мій телефонний дзвінок відповів чоловік, який повідомив втомленим голосом, що вони не є ніяким притулком і не знають що то за "жартівник" розмістив їхній номер телефону в розділі притулків для тварин. Мовляв, вони б самі цю "тварину притулили" куди-небудь, бо вже не можуть терпіти постійних дзвінків з проханнями забрати тварин. Коротше кажучи, не телефонуйте їм більше, не дратуйте людину.

Другим пунктом, який потрапив мені на очі в Інтернеті, став готель для тварин "Happy Dog". Зателефонувала, спитала чи не можуть вони щось порадити з приводу бездомного кошеняти. Агресивна жіночка крикнула в слухавку: "Баришня, там ниписано готель ілі притулок? Ви іздєваєтєсь?" і натисла на кнопку відбою. А може я хотіла оплатити пожиттєве утримання того кошеняти, чого ж було хамити? Ну, нам таких крикливих "любителів тварин" не треба. Шукаємо далі.

Оголошення

Наступним кроком в нелегкій справі прилаштування покинутої тваринки є подання оголошень всюди, куди можна. Оголошення можна подати і в місцеву пресу, і на всеукраїнські ресурси, і, найголовніше, в місцевих зоомагазинах. Майже в кожному зоомагазині є частина стіни, відведена для оголошень - там і продають тварин, і віддають, і шукають загублених. Наприклад, в зоомагазині "Улюбленець" до нашої справи поставились з розумінням і з душею, тому не просто дозволили повісити оголошення, але ще й дали ряд корисних порад.

Проблема в тому, що оголошення спрацьовує не так швидко, як хотілося б, тому виникає потреба протримати у себе тварину кілька тижнів, а це не завжди можливо.

До речі, порозпитувавши і у власників зоомагазину, і в його відвідувачів, ми з'ясували, що в Кам'янці, на жаль, взагалі немає ні волонтерів, які б опікувалися перетримками тварин, ні якихось установ, де це робили б за гроші. Можливо, вони є, але дуже підпільні?

Ринок та людський фактор

Добрі люди підказали, що на Центральному ринку нашого міста можна знайти жінок, які беруть тварин за невелику платню та віддають їх в добрі руки. Пішли на ринок, знайшли там, правда, чоловіка, який промишляє цим "бізнесом". Розцінки такі: за маленького кошеня чи цуценя  чоловік бере 50 гривень, а за великого (наше кошеня було в "підлітковому", так би мовити, віці) бере 100 гривень. Тварин чоловік бере різних (кроликів, хом’ячків, папужок та ін.), тримає їх в клітках цілий день, їм холодно, вони скавчать. Вирішили залишити цей варіант як запасний, якщо вже нічого іншого не придумаємо.

На наступний день якраз випадав вихідний, тому ми вирішили піти на ринок та знайти нашому "приблуднику" люблячого хазяїна самостійно. І знову нам пощастило: тільки висунувшись на ринок, ми побачили в кав'ярні романтичну парочку за кавою. "А от і перша жертва", - подумали ми і підійшли до них з пропозицією, від якої не можна відмовитись. Дівчина одразу оцінила "мімішність" нашого кошеняти, а от хлопець протримався трохи довше. Суворі погляди, вмовляння, шантаж, погрози - ми застосували весь арсенал пресингу, на який були здатні, та кошеня все ж таки знайшло собі нових хазяїв. Коробка для транспортування та упаковка корму пішли "в комплекті" з тваринкою від нас як бонус.

Нашому кошеняті пощастило, а чи щастить так всім іншим тваринам Кам'янця-Подільського?